Волинські прикордонники не видали жодного спецдозволу для зони з Білоруссю: що кажуть у Самарівській громаді Ковельського району

Станом на кінець вересня Волинський прикордонний загін не видав жодного спеціального дозволу на перебування у зоні прикордонного режиму вздовж лінії державного кордону з Білоруссю. Прийом документів триває, повідомила 30 вересня речниця прикордонного загону Маргарита Вершиніна.

Новий спеціальний прикордонний режим, який потребує окремого документа, запровадили 17 серпня. Він стосується кілометрової зони вздовж кордону. Раніше отримані дозволи в межах 5-кілометрової смуги залишаються чинними, але вони не дають права на вільний в’їзд, перебування, проживання, пересування та проведення робіт у кілометровій зоні, якщо ці роботи не пов’язані з охороною чи обороною кордону.

Волиняни, які живуть у прикордонні з Білоруссю, про спецдозволи

Голова Самарівської громади Ковельського району Микола Маргес розповів, що на хуторі Крива Нива, який розташований на відстані не більше одного кілометра від кордону з Білоруссю, є три хати. За його словами, всі, хто проживає та веде господарство на земельних ділянках шириною 1 кілометр вздовж лінії кордону, мають отримати спецдозвіл.

Отут корчи і не видно, а там вже територія Білорусі. В цю кілометрову зону найбільше в нас попадає село Козовата, а також хутір Крива Нива. Це там, де знаходяться житлові будинки. Це не значить, що усі будинки входять у цю зону, але декілька будинків є, – говорить голова громади Микола Маргес.

Обійстя 78-річної Ніни Бігун розташоване саме в межах спеціального прикордонного контролю. «Уже 78-й рік як народилася – так і живу. Живемо, дочка помагає мені, та й всьо. А во кури, а во два собаки, два коти – і всьо. Нігде нема нікого. В нас дві хати тільки тут, живемо, ще одная жінка. Так і живемо три душі», – розповіла волинянка.

У селі Козовата проживає 82-річна Ганна Тарасюк, від городу якої до державного кордону – менше кілометра. «Раньше родюча тут земля була. Тута во міндобрива колись возили, а тепер все заросло. Тут осьо поле було, і пай гонде на місці тут, а топіро нема, щоб отам побачили, яка чарута росте», – поділилася пенсіонерка.

Жителька Козоватої Галина Алексейчик чула про нові спецдозволи, але її сім’я їх ще не має. «Візьмемо паспорт, візьмемо документи на хату і підемо виробимо тиї документи», – додала жінка.

У Самарівській громаді загалом 19 сіл, які тягнуться вздовж українсько-білоруського кордону на 30 кілометрів, зауважив Микола Маргес. За його даними, у Козоваті зареєстровано 80 людей, а на хуторі Крива Нива – 15 людей.

Сім’я Ніни Оніщук перебуває у п’ятикілометровій прикордонній смузі, але їхні городи розташовані близько до державного кордону. «Городи всі наші там, і паї всі наші там в кілометровій зоні. Ми ще зробимо документи, скажуть, зайдемо, напишемо заяву і зробимо ще одні документи. Це нема проблем», – сказала жінка.

Спецрежим у кілометровій зоні: як оформити документи

Дозвіл видають у Волинському прикордонному загоні. Для цього потрібно написати заяву та додати копії паспортів, реєстрацію місця проживання, а також документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку. Ті, хто не проживає у кілометровій зоні, повинні додатково вказати місце та географічні координати свого перебування.

Для суб’єктів господарювання діють окремі вимоги, зазначила Маргарита Вершиніна. Щоб в’їжджати, проводити роботи чи перебувати у кілометровій зоні, вони мають вказати та підтвердити мету своєї діяльності. Крім того, не пізніше ніж за 24 години до початку, необхідно повідомити прикордонний підрозділ, на ділянці якого здійснюватимуться роботи, вказавши мету, місце та групу осіб, які братимуть участь у діяльності.

За словами Маргарити Вершиніної, на Волині у кілометровій смузі від державного кордону розташовані 7 населених пунктів у трьох громадах.