Ковель прощається з Героєм Олександром Шевченком, який загинув на Донеччині

Ковельська громада провела в останню путь Олександра Руслановича Шевченка, воїна, чиє життя обірвалося під час виконання бойового завдання на Донеччині. Для Олександра, який з дитинства не мав власного дому, Ковель став омріяним містом, де він збудував сім’ю та знайшов мир.

Про життєвий шлях Героя під час громадянської панахиди розповів перший заступник міського голови Тарас Яковлев. Олександр Шевченко народився 22 вересня 1990 року в Єнакієве на Донеччині. У п’ять років він втратив батьків і потрапив до сиротинця. Після школи та здобуття фаху в професійно-технічному училищі, зрозумів, що хоче іншого життя.

У пошуках нового шляху Олександр вирушив до столиці, де працював вантажником. Саме в 2013 році він зустрів Вікторію, ковельчанку, яка мріяла стати кондитером. Через рік пара одружилась. Вони багато подорожували Європою, але найбільше мріяли про власний дім.

У 2021 році Олександр і Вікторія оселилися в Ковелі. У 2022 році в родині народився син Миколка, якого обрав ім’я батько. Поява дитини стала одним із найщасливіших моментів у житті Олександра, який цінував сім’ю та прагнув створити для неї тепло, якого сам був позбавлений.

Олександр був турботливим чоловіком, люблячим батьком і надійною опорою. Після роботи поспішав додому, допомагав облаштовувати спільний дім та будував плани на майбутнє. Та війна змінила їхні мрії. 19 липня 2024 року Олександра мобілізували.

Після військової підготовки він потрапив до 79-ї окремої десантно-штурмової бригади та вирушив на Донеччину. 2 вересня 2024 року Олександр востаннє спілкувався з дружиною, повідомляючи про вихід на перше бойове завдання. На жаль, воно стало останнім.

З 9 вересня 2024 року Олександр не виходив на зв’язок. Понад 20 місяців рідні жили надією, але експертиза ДНК підтвердила його загибель. Життя навідника 3-го штурмового відділення 1-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224, солдата Шевченка Олександра Руслановича обірвалося 9 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Покровського району Донецької області.

Висловлюємо щирі співчуття дружині Вікторії, сину Миколці, сестрам Крістіні та Оксані, батькам дружини Марії Володимирівні та Володимиру Миколайовичу, усім рідним і близьким Олександра Шевченка. Поховали воїна на Алеї Героїв міського кладовища.