На Ковельщині ексгумують останки жертв 1943 року: знайдено рештки дев’ятьох людей

На Ковельщині, на території колишнього села Воля Островецька, п’ятий день тривають роботи з ексгумації людських останків часів Другої світової війни. Цей процес спільно проводять українські та польські науковці.

Як розповів Суспільному секретар державної міжвідомчої комісії з питань увічнення пам’яті Святослав Шеремета, на початковому етапі археологи розкрили ями та приступили до пошуків.

Доктор історичних наук українського Інституту національної пам’яті Ярослав Онищук зазначив, що українські та польські дослідники отримали дозвіл на ексгумацію в колишніх селах Острівки та Воля Островецька. Це сталося після розвідувально-пошукових робіт, проведених у квітні, під час яких археологи виявили три місця поховання.

Ці поховання, ймовірно, є жертвами соціально-етнічного протистояння між українцями та поляками, що відбулося у серпні 1943 року. Попередня оцінка розмірів однієї з поховальних ям становить шість метрів на півтора.

Процес відкриття могил фіксується українськими та польськими археологами за допомогою фільмування та фотозйомки. За роботами спостерігають представники Українського інституту національної пам’яті та польського Інституту національної пам’яті.

Наступним етапом стане дослідження знайдених решток. Представник Інституту нацпам’яті Польщі Томаш Тшаска пояснив:

Віднайдені рештки будуть очищені від землі, далі з ними працюватимуть антропологи, також маємо в команді судового медика. На підставі досліджень дізнаємось, хто саме тут похований. Також візьмуть матеріал для генетичних досліджень.

За п’ять днів ексгумаційних робіт археологи розкопали рештки дев’ятьох людей. Серед супутніх знахідок, за словами історика Ярослава Онищука, виявили обручку, ґудзики та намистини. Більше предметів, що належали похованим, розташовані на дні могили.

Також були знайдені залишки керамічного посуду, порцеляни та предмети з кованого заліза. Представник польського Інституту нацпам’яті Леон Попек припускає, що все це, ймовірно, належало мешканцям села Воля Островецька. До завершення всіх досліджень науковці утримуються від докладних коментарів.

Місцеві жителі села Борове, розташованого поруч із місцем робіт, переповідають події серпня 1943 року зі слів своїх померлих бабусь та дідусів.

Руслан Пилипчук згадує розповіді своєї бабусі:

Вона казала, що в одне село зайдуть в польській формі – почнуть вирізувати. В друге село зайдуть в українській формі. І так їх зіткнули українців з поляками. А по розповідям бабушкі, навіть одружувались українці з поляками.

Микола Романюк, який народився у 1943 році, розповів, що його врятували батьки:

Поляки наших били, наші втікали в ліс. І моя мати. Я народився тільки тоді. Батько вивіз із села дочку, а мати мене малого.

Роботи у селі Воля Островецька на Ковельщині триватимуть до 7 серпня. Після завершення ексгумації та наукових досліджень всі віднайдені людські рештки перепоховають на місцевому римо-католицькому цвинтарі.

Український інститут національної пам’яті зазначає, що соціально-етнічне протистояння між українцями та поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами. Це мало на меті послабити польське та українське підпілля.

До зростання міжнаціональної ворожнечі також спричинила тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського розпочалася так звана пацифікація, що супроводжувалася арештами, побиттями та вбивствами українців за етнічною ознакою.

Волинська трагедія – це етнічні чистки українців та поляків, що відбулися під час нацистської окупації у 1943-1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що призводило до жертв серед цивільного населення обох національностей. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.