Координаційний штаб розробив рекомендації для родин полонених та звільнених
Поділитися в
Копіювати посилання
Щоб захистити процес обміну та уникнути додаткових ризиків для українських Захисників і Захисниць, які перебувають у полоні, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими розробив спеціальні рекомендації. Вони адресовані родинам полонених, звільненим військовослужбовцям, а також представникам засобів масової інформації.
Головна мета цих настанов – запобігти поширенню інформації, що може зашкодити визволенню полонених, створити для них додаткові загрози або бути використаною ворогом у власних інформаційно-психологічних операціях (ІПсО).
Для родичів військовополонених та представників ЗМІ: чого варто уникати
- Передачі ЗМІ персональних даних та особистої інформації про військовополонених, якщо вона містить неточності або суперечності.
- Свідомої чи несвідомої участі в інформаційно-психологічних операціях ворога. Це включає реагування на провокаційні дзвінки або повідомлення від представників держави-агресора.
- Надмірної медійної уваги до військовополонених, які до полону не були публічними особами. Це може ускладнити процес їхнього повернення.
Що рекомендується:
- Звертатися до міжнародних організацій та інституцій із закликами впливати на російську федерацію щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права та виконання вимог Женевських конвенцій.
- Підтримувати зв’язок із Міжнародним комітетом Червоного Хреста та Робочою групою ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень.
- Регулярно комунікувати з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.
- Повідомляти нову інформацію про полонених до Національного інформаційного бюро та слідчим у межах кримінального провадження.
- Негайно інформувати Координаційний штаб та правоохоронні органи про будь-які спроби отримання персональних даних військовослужбовців через неофіційні ресурси або вимагання коштів за нібито сприяння в обміні чи поверненні полонених.
Для звільнених з полону Захисників і Захисниць, їхніх родин та представників ЗМІ: чого варто уникати
- Публічних заяв про швидке повернення звільнених військовослужбовців до виконання бойових завдань. Це може негативно вплинути на подальші переговорні процеси.
- Розголошення персональних даних та будь-якої інформації про побратимів і посестер, які залишаються в полоні.
- Надмірної деталізації фактів порушення прав людини, умов утримання чи застосування тортур. Поширення такої інформації може створити додаткові ризики для тих, хто ще перебуває у полоні.
- Оприлюднення фото- та відеоматеріалів із зображенням військовополонених, які ще не повернулися додому.
Що рекомендується:
- Під час спілкування із засобами масової інформації наголошувати на необхідності дотримання російською федерацією норм міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій.
- Підтримувати родини військовополонених та нагадувати, що Україна постійно працює над поверненням кожного свого Захисника і Захисниці.
- Сприяти родичам полонених у поданні необхідної інформації до Національного інформаційного бюро.
- Усвідомлювати, що кожне публічне висловлювання може вплинути на безпеку та умови перебування українських військовослужбовців, які залишаються в полоні.
Відповідальне ставлення до поширення інформації є важливою складовою підтримки наших Захисників і Захисниць та сприяє роботі держави щодо їхнього якнайшвидшого повернення додому.