Координаційний штаб дав поради: як безпечно спілкуватися про полонених Захисників

Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими розробив низку важливих рекомендацій. Вони призначені для родичів наших Захисників, що перебувають у полоні або зникли безвісти за особливих обставин, а також для вже звільнених із полону та представників ЗМІ. Мета – уникнути можливих ризиків для оборонців під час публічної комунікації.

Рекомендації чітко розмежовують, як варто та як не варто діяти у випадку, коли Захисники тимчасово перебувають у полоні.

Для родичів полонених Захисників та ЗМІ варто уникати:

• Передачі до медіа персональних даних та інформації про полонених. Наприклад, якщо полонений повідомив, що він парамедик, а звільнений побратим дає іншу інформацію в інтерв’ю – це ризик.
• Свідомої чи несвідомої участі у психологічних операціях ворога (як-от дзвінки з в’язниць родичам).
• Надмірної медійності полонених, які не були широко відомими до потрапляння в полон. Це може ускладнити процес їхнього повернення.

Натомість, бажано:

• Звертатися до міжнародних організацій – ПАРЄ, ОБСЄ, Генасамблея ООН, Комісія ООН з прав людини, урядів держав – із закликом посилювати тиск на росію щодо дотримання норм Женевської Конвенції.
• Контактувати з МКЧХ та Робочою групою ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень.
• Підтримувати регулярний зв’язок із Координаційним штабом.
• Повідомляти нову інформацію про полонених до Національного інформаційного бюро (НІБ) та слідчому у рамках кримінального провадження.
• У разі спроб особисто або через неофіційні онлайн-ресурси дізнатися будь-які дані про військовослужбовців (номер частини, місце розташування, персональні дані) або вимагання грошей за нібито повернення/обмін – негайно інформувати Координаційний штаб та правоохоронні органи.

Окремі настанови розроблено для Захисників та Захисниць, які вже повернулися з полону, а також для їхніх родичів та медіа.

Звільненим із полону Захисникам, їхнім родичам та ЗМІ варто уникати:

• Повідомлень на кшталт «він швидко відновиться і повернеться на фронт», оскільки це може негативно вплинути на подальші переговори.
• Розкриття у медіа персональних даних та інформації про побратимів та посестер, які ще перебувають у полоні.
• Надмірної конкретики під час публічних висловлювань про порушення прав (тортури, умови утримання). Рекомендується використовувати загальні наративи про подібні випадки, адже детальна інформація може нашкодити тим, хто залишається у ворожому полоні. Ворог також може оцінювати ефективність впливу тортур на основі спогадів звільнених.
• Поширення фото- чи відеоматеріалів із зображеннями побратимів, які ще не звільнені. Це може надати ворогу додаткову інформацію про їхню діяльність.

Бажано, щоб звільнені Захисники та їхні близькі:

• У розмовах зі ЗМІ наголошували на необхідності дотримання росією норм Женевських конвенцій.
• Підтримували родичів тих, хто залишається в полоні, адже Україна постійно працює над їхнім звільненням.
• Допомагали родичам полонених напряму подавати дані до НІБ.
• Усвідомлювали, що кожне сказане слово може вплинути на умови перебування тих, хто залишився в полоні, включно зі зміною класифікації дій оборонців у «правовому» полі рф.