Верховний Суд: фірма депутата облради заплатить понад мільйон за змову на тендерах на Волині

Верховний Суд поставив остаточну крапку у тривалій справі про змову на дорожніх тендерах на Волині. За рішенням касаційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «АМіЛа», що належить депутату Волинської облради Романові Микитюку, має сплатити понад мільйон гривень штрафу. Це покарання стосується шістнадцяти закупівель і скасовує торішній висновок апеляції, яка звільнила фірму від частини санкцій.

Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з посиланням на постанову Верховного Суду від 6 серпня 2026 року. Журналісти «Сили правди» ще у 2020 році звернули увагу на можливу змову між ТОВ «АМіЛа» та ПрАТ «Ковельське ШБУ №63» у сфері дорожніх тендерів.

Тоді компанії спільно розіграли три тендери на суму понад 33 мільйони гривень. Їхні пропозиції були майже ідентичними, документи оформлені однаково, і компанії не торгувалися під час аукціонів.

Наприкінці жовтня 2024 року Західне міжобласне територіальне відділення АМКУ встановило, що ці компанії упродовж 2017-2020 років змовлялися на шістнадцяти торгах. За кожен епізод антимонопольники оштрафували обидві компанії на 68 тисяч гривень, що сукупно склало мільйон 88 тисяч гривень для кожної. Жодна з фірм не надіслала заперечень на висновки АМКУ.

Змова стосувалася тендерів на капітальні ремонти ковельських вулиць Ярослава Мудрого, 40 років Перемоги (нині вулиця Героїв України), Липинського та реконструкцію вулиці Відродження. Також йшлося про утримання та ремонт доріг тодішніх Турійського, Локачинського та Любомльського районів. Замовниками робіт були: управління капітального будівництва Ковельської міськради, Служба автомобільних доріг у Волинській області, два департаменти облдержадміністрації та державна служба місцевих доріг.

«АМіЛа» та «Ковельське ШБУ №63» зазвичай подавали пропозиції в парі, і їхні ціни майже збігалися. Наприклад, на ремонт доріг у Турійському районі різниця становила лише 0,03 відсотка, а на ковельській вулиці Ярослава Мудрого – 0,15 відсотка. Суттєвого зниження ціни на жодних із шістнадцяти торгів не відбувалося.

Важливим доказом змови стала програма для кошторисів. Обидва учасники використовували один і той самий програмний комплекс АВК-5, у більшості випадків – в одній і тій самій редакції. Хоча замовники не вимагали конкретної програми, доступ до АВК-5 не є вільним, і її можна купити лише в офіційних дилерів. За інформацією розробника, «АМіЛа» такої ліцензії не мала.

«Можна зробити висновок, що ТОВ «АМіЛа» використало програмний комплекс АВК-5 для розрахунку кошторисів, який воно офіційно не придбавало, а скористалося програмним комплексом, який був придбаний іншим суб’єктом господарювання», – йдеться в рішенні антимонопольного комітету.

Крім того, тендерні пропозиції обох учасників мали однакове оформлення: ідентичні шрифти й таблиці. Вони додавали незапитані замовником довідки, ставили в документах одну й ту саму дату, а самі пропозиції подавали в останній день з різницею в кілька годин.

Господарський суд Львівської області, куди «АМіЛа» звернулася з позовом у грудні 2024 року, у скасуванні штрафу відмовив. Суд зазначив, що позивач намагався розділити докази на окремі фрагменти, тоді як сукупність фактів одразу вказувала на узгоджену поведінку учасників.

Апеляція погодилася з фактом порушення, але звернула увагу, що розпорядження про початок розгляду справи АМКУ ухвалило 16 березня 2021 року, а перші підтверджені дії – запити до банків – датовані 14 грудня 2023 року. Між цими датами минуло понад 2 роки і 8 місяців, і жодних доказів роботи над справою у цей період не було виявлено. Тому Західний апеляційний господарський суд у квітні 2026 року визнав, що термін давності за дев’ятьма найстарішими торгами сплив, і скасував штрафи на 612 тисяч гривень.

Проте Верховний Суд не погодився з таким висновком. Він наполягає, що розгляд справи починається з ухвалення розпорядження й закінчується рішенням, і протягом цього часу перебіг строку давності зупинений – незалежно від того, чи вчиняв орган якісь дії фактично. Тому рішення апеляції було скасовано, а постанова касаційної інстанції є остаточною й оскарженню не підлягає.

Внаслідок рішення АМКУ у 2024 році «АМіЛа» потрапила до так званого чорного списку, отримавши заборону на участь у тендерах протягом трьох років. Втім, вже наступного року Роман Микитюк придбав іншу дорожньо-ремонтну фірму – ТОВ «Турійськ агрошляхбуд». Відтоді ця компанія отримала 11 державних замовлень на понад два мільйони гривень.

Другий фігурант справи, ПрАТ «Ковельське ШБУ №63», змінив організаційно-правову форму ще до завершення справи: у липні 2023 року його перетворили на товариство з обмеженою відповідальністю. У 2022 році власниками великих пакетів акцій приватного акціонерного товариства значилися Микола Настін (майже 21%) та керівник підприємства Ігор Пець (понад 30%). Досі фірмою керує Ігор Пець, йому ж разом із лучанином Миколою Настіним належать і корпоративні права: понад 50 і майже 35 відсотків відповідно.

ТОВ «АМіЛа» зареєстроване в Турійську у 1997 році. Основний вид діяльності – лісопильне і стругальне виробництво, але компанія також займається будівництвом доріг. Її власник і директор – депутат Волинської обласної ради Роман Микитюк. Це товариство є лише частиною його сімейного бізнесу.

Згідно з декларацією за 2025 рік, Роман Микитюк із дружиною Ганною володіють корпоративними правами в одинадцяти компаніях: від фермерського господарства й екопарку до ріелторської фірми та пекарні. Торік підприємництво принесло депутатові понад 4,2 мільйона гривень, дружина заробила понад 4,1 мільйона.

Раніше «Сила правди» вже писала, що суд підтвердив невинуватість посадовців Волинської ОДА у справі про ремонт дороги фірмою Микитюка.