У Ковелі попрощалися з полеглим Захисником Богданом Никонюком

Сьогодні, 30 липня, Ковель провів в останню земну дорогу свого земляка, Захисника України Богдана Никонюка, який віддав життя за свободу країни. У цей непростий час 43-річний воїн без вагань обрав шлях, що, на жаль, виявився надто коротким.

Як повідомила Ковельська міська рада, міський голова Ігор Чайка під час прощання у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці говорив про те, яким Богдан запам’ятався рідним за своє коротке життя.

Богдан Никонюк народився 10 квітня 1981 року у Ковелі. Навчався у школах №7, а потім №13. З дитинства виявив хист до різьблення по дереву. Рідні згадують його як старанну, добру, щиру та чуйну людину, яка завжди все робила сумлінно.

Працювати почав рано: одразу після школи поїхав до Києва на будівництво. Повернувшись до рідного міста, працював на залізниці, їздив на заробітки за кордон. Останні роки життя Богдан працював на паперовій фабриці поблизу Хмельницького.

Найбільше на нього чекали племінники у Ковелі. Богдан жив із родиною брата, який виховує трьох синів. Кожен його приїзд був для хлопців справжнім святом, наповненим подарунками, увагою, турботою та любов’ю. Теплі стосунки він підтримував і з дорослими дітьми своєї сестри. Саме таким – добрим, щедрим і щирим – Богдан назавжди залишиться у пам’яті родини.

Рішення стати на захист України було для Богдана непохитним. Він неодноразово звертався до територіального центру комплектування, попри початкові відмови. 10 липня 2024 року його мобілізували.

Після навчання Богдан Никонюк потрапив на Покровський напрямок, де виконував бойові завдання на передових позиціях, проводячи по кілька днів, а інколи й тижнів на «нулі».

Востаннє рідні чули його голос у січні 2025 року, після чого зв’язок обірвався. У лютому того ж року сім’ї повідомили, що Богдан зник безвісти, що давало надію. Однак через 17 місяців очікувань результати ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше.

11 лютого 2025 року, вірний військовій присязі, солдат протитанкового взводу механізованого батальйону військової частини А4447 Богдан Никонюк загинув поблизу населеного пункту Дачне Покровського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу.

Від імені всієї громади міський голова висловив щирі співчуття дочці Вікторії, мамі Світлані Володимирівні, брату Григорію та його дружині, сестрі Людмилі, племінникам, усім рідним і близьким.

Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю людини, яка стала на захист своєї країни, кожного з нас.

Богдана Никонюка поховали на Алеї Героїв міського кладовища у Ковелі. Йому назавжди залишиться 43 роки. Вічна пам’ять Захиснику України.