У Ковелі попрощалися з Героєм Ігорем Хомичем, який загинув у 49-річчя
Поділитися в
Копіювати посилання
Ковельська громада попрощалася з Героєм Ігорем Хомичем, чиє життя обірвала війна 13 серпня – саме у день його 49-річчя. Захисник України поліг, виконуючи бойове завдання на Дніпропетровщині.
Прощання з Ігорем Хомичем відбулося 20 серпня. За повідомленням Ковельської міської ради, він був патріотом, надійною опорою для родини та людиною, яка залишила по собі добрий слід і багато теплих спогадів.
Ігор Хомич народився та виріс у Ковелі, де навчався у школах №1 та №10. Після 9-го класу він здобув професії електрогазозварника та водія у Старовижівському профтехучилищі. Понад десять років працював зварювальником у ШБУ №63, а згодом – слюсарем та майстром на СТО.
У 1997 році Ігор познайомився з майбутньою дружиною Іриною. Разом вони прожили понад 25 років, виховуючи трьох дітей: синів Владислава й Артема та доньку Софію. Для своєї родини він був турботливим чоловіком, батьком та підтримкою.
З перших днів повномасштабного вторгнення Ігор Хомич активно допомагав фронту – разом із товаришами ремонтував автомобілі для Збройних Сил України та виготовляв буржуйки.
У січні 2023 року він сам доєднався до лав Збройних Сил України, хоча ще на початку війни, після мобілізації старшого брата Миколи, йому радили зачекати. Військовий вишкіл Ігор проходив у Рівному та Великій Британії, після чого вирушив на передову.
Спершу у складі 150-ї окремої механізованої бригади він прибув під Торецьк, де точилися запеклі бої. Дружина Ірина пригадує, як одного разу отримала тривожне сповіщення про його зникнення безвісти, адже чотири дні не було зв’язку. На щастя, це виявилося хибним – Ігор загубив телефон і згодом дав знати, що живий.
Згодом Ігоря Хомича перевели до 100-ї окремої механізованої бригади, а пізніше – до новоствореної 40-ї бригади морської піхоти. Навесні 2026 року його підрозділ направили на Херсонщину, до Нової Одеси, а потім – на Дніпропетровщину, у Петропавлівку. За віддану службу та бойові заслуги він отримав звання сержанта, а також був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та «Військовим коїном» від командування бригади.
Останнім часом Ігор мав проблеми зі здоров’ям і вже оформив документи для переведення до тилової частини. Проте, коли його підрозділ отримав бойове завдання, він не залишив побратимів. Ігор Хомич був людиною, на яку можна було покластися, дбаючи не лише про виконання наказу, а й про повернення своїх людей живими.
«Таким його запам’ятають побратими», – зазначила секретар міської ради Оксана Багнова під час громадянської панахиди.
31 серпня родина чекала на щасливу подію – одруження доньки Софії, але 13 серпня сталося непоправне.
Сержант, командир відділення – командир машини 4-го батальйону морської піхоти військової частини А4935 Ігор Хомич загинув у районі населеного пункту Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, виконуючи бойове завдання. Того дня йому виповнилося 49 років.
Рідні, друзі, побратими та представники міської влади провели Ігоря в останню дорогу. Після громадянської панахиди у Ковелі, чин похорону продовжили у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Білин. Там, на місцевому кладовищі, Ігор Хомич знайшов свій останній спочинок.
У Захисника залишилися дружина Ірина, сини Владислав та Артем, донька Софія, брат Микола, а також рідні, друзі та побратими. Світла пам’ять Ігорю Хомичу.