У Ковелі попрощалися із 45-річним Захисником Дмитром Бештою, який загинув на фронті
Поділитися в
Копіювати посилання
Ковельська громада провела в останню дорогу свого земляка, Захисника України Дмитра Бешту. Воїн загинув на фронті, виконуючи бойове завдання. Йому було лише 45 років.
Дмитро Бешта народився у Ковелі, закінчив дев’ять класів ЗОШ №1. У дитинстві захоплювався акробатикою та волейболом, навчався у школі мистецтв, грав на гітарі та співав. Професію столяра здобув у професійно-технічному училищі №5.
За фахом два роки працював у СЛАТ «ТУР», пізніше — на підприємстві «Юкон» та Колодяжненському заводі «Нектар» вантажником, мав й інші підробітки. Рідні згадують Дмитра як романтика — доброго, ніжного та великого оптиміста.
У юному віці, будучи студентом, Дмитро потрапив у серйозну аварію, після якої лікарі давали мінімум шансів. Він вистояв, повернувся до життя, хоча травма ще не раз нагадувала про себе.
30 березня цього року Дмитра мобілізували. Після підготовки він вирушив на фронт, служив в евакуаційному відділенні взводу технічного забезпечення механізованого батальйону військової частини А4723. Виконував складну та небезпечну роботу — разом із напарником заряджав дрони вибухівкою. Бойові дії велись на напрямках: Лозова, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка.
Під час щоденних розмов із мамою Галиною Михайлівною Дмитро більше цікавився їхніми справами вдома та просив вітчима Віктора Івановича берегти маму. Коли потрапив у військо, зазначав, що «важливо, що тепер послужу Україні».
Лише п’ять місяців судилося йому захищати країну. 15 вересня поблизу Дружківки Дмитро отримав вогнепальне поранення, яке стало смертельним. За чотири дні до загибелі, 11 вересня, він привітав маму з днем народження, організувавши доставку білих троянд. Ці квіти досі стоять у її домі, як останній подарунок від сина, символ його любові та турботи.
«Дмитру було 45 років. Не так багато, щоб сказати — він встиг прожити своє життя. Бо попереду могло бути ще стільки всього. Ми не знаємо, скільки планів він мав, про що мріяв, що хотів зробити для своїх рідних. Знаємо лише, що в найважчий для країни час він пішов захищати свою країну. Пам’ятаймо про Дмитра та про кожного нашого земляка, який поліг у цій війні. Завдяки їм Україна тримається і має майбутнє», — сказала під час прощання із воїном секретар міської ради Оксана Багнова.
Прощання з Дмитром Бештою відбулось у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці. Від усієї громади висловлені щирі співчуття мамі Галині Михайлівні, батькові Віктору Васильовичу, вітчиму Віктору Івановичу, брату Геннадію, а також усім рідним та близьким, які переживають цю важку втрату. Поховали Дмитра Бешту на Алеї Героїв міського кладовища.










