Тимчасовий керівник освіти Ковеля Сергій Харченко: що відомо про його минуле

Обов’язки керівника управління освіти Ковельської міської ради зараз виконує Сергій Харченко. Його поява на цій посаді викликала питання, особливо з огляду на його минуле та відсутність профільної освіти, а також кадрову політику міського голови Ігоря Чайки.

Вчора у соціальних мережах Ігор Чайка, відсторонений рішенням суду від виконання обов’язків міського голови, повідомив про старт державної ініціативи безоплатного харчування учнів з 1 вересня. За його словами, Іван Чуліпа (заступник – керуючий справами виконкому) та Сергій Харченко (заступник начальника управління освіти) відвідали з цього приводу кілька навчальних закладів громади.

Як стало відомо нашим журналістам, головний освітянин міста Віктор Бичковський наразі перебуває у відпустці. Його обов’язки виконує саме Сергій Харченко.

Хто такий тимчасовий керівник освіти Ковеля?

Сергій Харченко зареєстрував декларацію про доходи та майно за 2025 рік у Єдиному державному реєстрі декларацій 19 серпня 2026 року як «кандидат на посаду». У документі вказано, що він є заступником начальника управління освіти виконкому Ковельської міської ради.

Він проживає у місті Луцьку з дружиною та двома синами. У 2025 році Сергій Харченко отримував зарплату на двох основних роботах – у ТОВ «Вестконд» та ТОВ «Закарпаттурист», а також за сумісництвом у тому ж ТОВ «Закарпаттурист» та приватному виробничо-торгівельному підприємстві «Система Волинь» (м. Луцьк), власником якого є Харченко Віктор Іванович.

У декларації Сергія Харченка не вказано жодного об’єкта нерухомості, цінного майна чи транспортних засобів.

З попередніх декларацій відомо, що у 2015 році він працював заступником начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби – начальником управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

5 березня 2018 року була зареєстрована його декларація перед звільненням, а 12 березня 2019 року – після звільнення. Цей період пов’язаний з резонансною кримінальною справою.

«Погорів» на хабарі, який перекваліфікували на шахрайство

У лютому 2017 року тодішній Генеральний прокурор України Юрій Луценко особисто повідомив у Фейсбуці, що на Волині за підозрою в отриманні хабара затримали начальника управління Державної виконавчої служби України. Посадовець отримав півтори тисячі доларів «винагороди».

Пресцентр СБУ зазначав, що здирник вимагав 1500 доларів США за закриття виконавчих проваджень без сплати виконавчого збору та зняття арешту з майна, діючи через посередника – юриста приватної юридичної фірми. Служба безпеки України також опублікувала фото з місця затримання держслужбовця. Тоді «Волинські новини» інформували, що затриманим виявився заступник начальника управління юстиції Волинської області, начальник виконавчої служби Сергій Харченко. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 КК України.

Судовий фінал мало кого здивував

Справа №161/13246/17, яку розглядав Луцький міськрайонний суд, фігурує у кримінальному провадженні №42016030000000316. Спочатку Сергію Харченку інкримінували ч. 3 ст. 368 КК України – одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Судові матеріали описували два виконавчі провадження, значні суми боргу та питання щодо арешту майна. За версією обвинувачення, за вирішення цих питань було передано $1500, що у гривневому еквіваленті на той момент становило 41 580 гривень.

Під час розгляду справи кваліфікацію змінили: замість ч. 3 ст. 368 КК остаточним обвинуваченням стала ч. 1 ст. 190 КК – шахрайство. У квітні 2019 року суд також визнав недопустимими окремі матеріали, отримані під час огляду мобільного телефону. А 10 вересня 2020 року суд поставив крапку в справі.

Сергія Харченка звільнили від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності та закрили кримінальне провадження. Він погодився з таким рішенням, а прокурор не заперечував. Отже, юридично Харченко не був засуджений, але й виправданим судом також не визнавався.

Цей факт формально не забороняє йому працювати в органах місцевого самоврядування, якщо закон не встановлює відповідних обмежень. Проте для громадськості його минуле має безумовне значення, особливо коли йдеться про нову керівну посаду та доступ до бюджетних ресурсів.

Окрім того, Положення про управління освіти виконкому Ковельської міської ради містить пряму вимогу: «начальник управління повинен мати вищу педагогічну освіту і стаж керівної роботи в навчальних закладах та місцевих органах управління або наукових установах не менш як 5 років». Виникає питання, чи може Сергій Харченко виконувати обов’язки начальника ковельської освіти без дотримання цих обов’язкових вимог.

Хто привів у владну команду Ковеля ексчиновника з Луцька?

Прихід лучанина на керівну посаду в Ковелі порушує питання кадрової політики міського голови Ігоря Чайки. Він безумовно має право формувати команду з фахівців незалежно від місця їхнього проживання, але тоді громада має право знати критерії такого вибору.

Чи справді серед мешканців Ковельської громади не знайшлося кандидата на посаду заступника начальника управління освіти з відповідним досвідом саме в освітній сфері? Чому перевагу отримав чоловік з Луцька, чий професійний шлях переважно пов’язаний з юстицією, а не освітою?

Сергій Харченко – не єдиний приклад людини з луцьким професійним бекграундом у команді Ігоря Чайки. Серед відомих – Тарас Яковлев, який до переходу в Ковель працював в органах місцевого самоврядування та державної виконавчої влади Луцька та району. У грудні 2020-го Яковлев став першим заступником Ковельського міського голови.

У кадровій історії Ковеля є й інші чиновники, які прийшли не з місцевого середовища, зокрема Наталія Маленицька, котра у лютому 2026 року несподівано подала у відставку. Ці випадки викликають питання про можливе формування в Ковелі кадрового кола людей, яких мер особисто знає та запрошує на ключові посади. Якщо це найкращі професіонали, міській владі нескладно це довести.

Новий заступник – старі питання

Ситуації додає пікантності й те, що начальник управління освіти Віктор Бичковський у 2026 році сам опинився в центрі кримінальної історії, пов’язаної з будівництвом укриття на території ліцею №1.

Керівник Волинської обласної прокуратури Максим Роговенко повідомив йому про підозру за ч. 2 ст. 367 КК України – службову недбалість. Слідство заявляє про збитки громаді на суму понад 2,5 млн гривень.

Крім того, Віктору Бичковському було накладено штраф в адміністративній справі про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яка надійшла до суду від Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області.

Історії двох посадовців не можна змішувати, а факт підозри чи обвинувачення не є доведеною виною. Проте, керівник управління має кримінальний процесуальний шлейф, а його новий заступник – власну кримінальну історію, яка завершилася закриттям справи через строки давності.

Саме це управління працює з бюджетними коштами, проводить будівництва, ремонти та реконструкції, закуповує обладнання, організовує харчування та забезпечує функціонування закладів освіти.

Є ще один цікавий нюанс. У Ковелі з грудня 2020 року загальна чисельність управління освіти, затверджена міською радою, становить 5 штатних одиниць. На сайтах міськради та управління вказано пʼять, причому без чинного заступника.

Тож залишається незрозумілим, яким чином зʼявилася посада заступника начальника, не кажучи вже про те, що на неї обов’язково мали оголосити та провести конкурс.