Ковель зустрів Героя: Максим Муха повернувся з полону

Сьогодні Ковель урочисто зустрів свого земляка, Героя Максима Муху, який повернувся додому після півторарічного перебування у полоні. 5 березня цього року він повернувся в Україну в межах обміну полоненими, завершивши довгий і непростий шлях.

Максим Муха став на захист України у квітні 2024 року, проходячи службу у 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. Під час виконання бойових завдань він отримав поранення, а наприкінці серпня того ж року потрапив у полон.

Увесь цей час рідні військовослужбовця жили між надією і тривогою. Дружина Оксана розповідає, що майже одразу після втрати зв’язку вона побачила фото чоловіка серед полонених у соціальних мережах, а згодом з’явилося й коротке відео. Писати листи вона боялася, щоб не нашкодити.

Вдома на Максима чекала велика родина: батьки, бабуся, два брати, дружина Оксана, а також син Матвій та донечка Амелія. Амелії нині трішки більше року, і коли ковельчанин потрапив у полон, він лише знав, що народиться дівчинка. Сьогодні ж він уперше обійняв свою донечку.

Сім’я Максима активно боролася за його повернення: шукала інформацію, стежила за новинами і не втрачала надії. Дружина разом із дітьми брала участь в акціях на підтримку полонених у Ковелі, а за можливості – і в інших містах, зокрема у Запоріжжі.

Як пригадує Оксана, одне з перших запитань Максима після звільнення було: «Як там донечка?». Тепер він сам спостерігатиме за тим, як зростає Амелія і дорослішає Матвій, який, кажуть, дуже схожий на татка.

Нещодавно Максим відсвяткував свій 31-й день народження вже вдома, на рідній землі. Попереду на Героя чекає період відновлення: йому необхідно пройти реабілітацію та операцію з видалення осколків, що залишилися в тілі після поранення.

Сьогодні Максима Муху зустрічали не лише рідні, а й численні ковельчани та його односельчани. Він народився у Ковелі, дитинство провів у Миляновичах, де навчався у школі, а останні вісім років знову проживає у Ковелі.

«Це справді особливі миті. Шлях до цього дня був непростим і довгим. Вітаємо тебе вдома, Максиме. Дякуємо за витримку, силу духу і вірність Україні»,

— зазначила секретар міської ради Оксана Багнова.

Багато людей зібралося, щоб особисто привітати Максима у рідному місті, розділити радість зустрічі з його родиною. Було багато обіймів, слів вдячності та підтримки. Сам Максим зізнається, що у полоні його тримала любов до родини та України, що допомогло йому вистояти.

Сьогодні він підійшов до символічної книги Надії, знайшов у ній своє фото і забрав його, що є символом того, що очікування має сенс. Громада продовжує надіятися і вірити в повернення всіх українських Героїв, які ще не вдома.