Ковель попрощався з воїном Миколою Фісаюком, загибель якого підтвердила ДНК-експертиза
Поділитися в
Копіювати посилання
Після понад року болісних очікувань та надій, ковельчани сьогодні попрощалися з воїном Миколою Фісаюком. Церемонія прощання з Захисником відбулася у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці, куди рідні та містяни прийшли віддати йому останню шану.
Рідні більше року сподівалися на повернення Миколи, проте результати ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше — воїн загинув. Сьогодні він повернувся додому «на щиті», на рідну Волинь.
Микола Фісаюк народився у Володимирі, де здобував освіту. Під час навчання в Оваднівському професійно-технічному училищі він зустрів свою майбутню дружину Валентину, родом із Ковеля. Згодом пара створила сім’ю та оселилася у цьому місті. Чоловік працював у комунальному підприємстві «Добробут», а пізніше багато років присвятив будівельній справі.
Рідні згадують Миколу як відповідального чоловіка і турботливого батька, який дбав про близьких та цінував родинне тепло. Він любив риболовлю і мав хист до кулінарії, часто тішачи сім’ю власноруч приготованими стравами.
Родина Фісаюків не з чуток знає, що таке захищати Україну. Син Миколи з перших днів повномасштабного вторгнення служив у 6-му Волинському прикордонному загоні, присвятивши військовій службі майже чотири роки. Старший брат Олександр — ветеран АТО, а молодший, Віталій, і нині перебуває на передовій, боронячи Україну на Донеччині.
Миколу мобілізували до лав Збройних Сил України у травні 2025 року. Після підготовки його зарахували до складу 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Про військові будні він розповідав рідним небагато, оберігаючи їхній спокій, лише зізнавався, як сильно сумує за домівкою, адже сім’я завжди була для нього найвищою цінністю.
Перед виходом на перше бойове завдання Микола повідомив дружині, що два тижні не матиме зв’язку. На жаль, більше рідні не почули його голосу. 29 серпня 2025 року поблизу села Майське на Донеччині обірвалося життя солдата Миколи Фісаюка — кулеметника 3-го мотопіхотного відділення 1-го мотопіхотного батальйону військової частини А0989.
Тривалий час воїн вважався зниклим безвісти. Лише після проведення ДНК-експертизи вдалося підтвердити його загибель і повернути додому.
Міський голова Ігор Чайка висловив щирі співчуття дружині Валентині, синові Миколі, мамі Валентині Адамівні, братам Олександру та Віталію, усім рідним і близьким воїна.
«Дякуємо воїну за мужність, відданість Україні та захист рідної землі. За те, що завдяки таким чоловікам Україна продовжує триматися і відстоювати свою незалежність»
— сказав міський голова. Поховали Захисника на Алеї Героїв міського кладовища. Світла пам’ять Миколі Фісаюку.









