Ковель попрощався з Героєм Валентином Ліпичем, який помер після фронту

Ковельська громада провела в останню земну дорогу ще одного свого Героя — Валентина Олександровича Ліпича, який віддав життя за Україну, померши від наслідків підірваного війною здоров’я.

Захисник народився 10 лютого 1966 року в селі Черче Камінь-Каширського району. Після школи він здобув фах електрика, а строкову військову службу проходив у десантно-штурмовій бригаді в Афганістані. Після повернення Валентин Ліпич закінчив Львівську школу міліції та присвятив себе службі в органах внутрішніх справ. Він працював у Камінь-Каширському, Старовижівському та Ковельському відділах міліції, зокрема у секторі боротьби з незаконним обігом наркотиків, і завершив службу у званні підполковника міліції.

Упродовж наступних десяти років Герой очолював приватну охоронну фірму «Ягуар». Разом із дружиною Галиною він виховав сина Олександра.

Коли у 2014 році Росія розпочала агресію проти України, Валентин прагнув стати на захист держави, але через стан здоров’я не був зарахований до війська. Проте після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року він добровільно вступив до лав територіальної оборони, а згодом поповнив ряди легендарної 100-ї окремої механізованої бригади.

Як командир відділення, Валентин Ліпич виконував бойові завдання на Покровському та Куп’янському напрямках. За роки служби він пережив поранення, важкі контузії, частково втратив слух, а також переніс складну операцію на серці. У лютому 2026 року, після чотирьох років військової служби, його звільнили з лав Збройних Сил України за віком.

Попри підірване здоров’я, Валентин Олександрович не полишав бажання знову стати до строю та продовжити боротьбу за Україну. Однак важка хвороба виявилася сильнішою. Серце старшого сержанта, колишнього командира відділення 100-ї окремої механізованої бригади, зупинилося 25 червня 2026 року.

Прощання із захисником відбулося у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці.

«Валентин Ліпич назавжди залишиться у пам’яті рідних, побратимів і всієї Ковельської громади як справжній воїн, людина честі, незламної сили духу та справжній патріот», — сказав міський голова Ігор Чайка, звертаючись до рідних та громади. – Висловлюємо щирі співчуття дружині Галині, сину Олександру, сестрі Надії, брату Панасу, усім рідним, близьким і побратимам Захисника».

Спогадами про Героя, його мужність, людяність і відданість Україні також поділились його побратими.

Свій останній спочинок Герой знайшов на Алеї Героїв міського кладовища.