Справу ексзаступника Держпраці Волині щодо хабаря в Ковелі закрито

Колишнього заступника начальника управління Держпраці у Волинській області Едвіна Осипенка звільнили від кримінальної відповідальності. Луцький міськрайонний суд 23 лютого 2026 року закрив кримінальне провадження стосовно нього через закінчення строків давності. Цю інформацію оприлюднив Центр журналістських розслідувань «Сила правди» з посиланням на ухвалу суду.

Подія, що лягла в основу справи, почалася у листопаді 2015 року. Тоді до управління, де пан Осипенко обіймав посаду з вересня 2015 року та займався реєстрацією об’єктів підвищеної небезпеки, звернулося фермерське господарство «Ставеччина». Підприємство потребувало документа про реєстрацію складу паливно-мастильних матеріалів у селі Пісочне Поворської громади Ковельського району.

За версією слідства, Едвін Осипенко, під час зустрічі з представником господарства, вказав на «неточності» у документах та запропонував вирішити питання в обмін на 100 літрів дизельного пального. У грудні 2015 року чиновник особисто прибув до Ковеля, де передав аграріям свідоцтво про реєстрацію об’єкта. Натомість він отримав паливні картки та заправив службовий автомобіль «Джилі» на загальну суму трохи менше ніж 1,5 тисячі гривень.

Осипенко також запропонував фермеру укласти договір з ТзОВ «ОТ Інжиніринг» для виготовлення інших документів. Директором цієї компанії формально значилася його дружина Тетяна, а фактичним власником був сам чиновник. Вартість послуг фірми становила 61,9 тисячі гривень, але фермер відмовився від пропозиції.

У судових документах зазначається, що після відмови чиновник почав натякати на можливі проблеми з документами, а потім одразу запропонував свою допомогу, оцінивши її у 25 тисяч гривень. Ці кошти Едвін Осипенко отримав міченими купюрами у лютому 2016 року в автомобілі фермера на вулиці Кравчука в Луцьку, що було зафіксовано співробітниками СБУ.

Кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою, поєднане з вимаганням) було зареєстроване у грудні 2015 року, а до Луцького міськрайонного суду справа надійшла у квітні 2016 року.

Справа пройшла кілька етапів судового розгляду:

• У серпні 2016 року суддя Алла Борнос винесла перший вирок, засудивши Осипенка до п’яти років ув’язнення, повної конфіскації майна та позбавлення рангу держслужбовця.
• На початку 2017 року Волинський апеляційний суд (колегія суддів Петро Борсук, Олег Клок, Віталій Денісов) скасував цей вирок через «неповноту судового слідства», повернувши справу на новий розгляд.
• Другий розгляд завершився вироком судді Вячеслава Покидюка, який призначив штраф у розмірі 25,5 тисячі гривень.
• У березні 2019 року Волинський апеляційний суд (Олег Клок, Віталій Денісов, Віктор Гапончук) знову скасував вирок. Причиною стало те, що стороні захисту не були відкриті матеріали негласних слідчих дій на стадії досудового розслідування, що, на думку суду, позбавило ексчиновника права на справедливий судовий розгляд.
• Справа вирушила на третій розгляд, який тривав до червня 2023 року. Суддя Андрій Сівчук визнав Осипенка винним не за статтею про хабар, а за зловживання впливом (частина 2 статті 369-2 КК України), призначивши штраф 25,5 тисячі гривень. Епізод із паливом грудня 2015 року був виключений з обвинувачення через брак доказів.
• Проте і цей вирок Волинський апеляційний суд (колегія суддів Василь Подолюк, Світлана Киця та Людмила Матвійчук) скасував 19 лютого 2024 року, посилаючись на порушення процесуального законодавства.

Четвертий розгляд справи, що відбувся 23 лютого 2026 року, закінчився закриттям провадження. Захисник Осипенка клопотав про це, посилаючись на сплив строків давності, прокурор не заперечував, і суд погодився. Згідно з українським законодавством, для тяжкого злочину строк давності становить десять років.

У результаті Луцький міськрайонний суд звільнив Едвіна Осипенка від кримінальної відповідальності. Вилучені під час затримання 25 тисяч гривень суд постановив повернути потерпілому – представнику фермерського господарства «Ставеччина». Арешт з квартири Осипенка було знято. На нього покладено лише 880 гривень судових витрат на експертизу.

За інформацією Центру журналістських розслідувань «Сила правди», таке завершення справи було прогнозованим. Вироки у справах про хабарництво у волинських судах неодноразово скасовувалися на підставі постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року. У цій постанові, зокрема, зазначено, що матеріали негласних слідчо-розшукових дій, не відкриті стороні захисту на етапі досудового розслідування, та здобуті під час них докази не можуть вважатися допустимими. Ця практика призводить до закриття або перегляду справ, що тягнулися роками, як, наприклад, сталося зі справою ківерцівського судді Івана Підгорного. Журналіст – Олег КРИШТОФ.