Загадкова смерть мобілізованого Дмитра Коваля: тілесні ушкодження та вимога катувань

50-річний Дмитро Коваль, який у 2023 році переїхав на Ковельщину з Івано-Франківської області, зник з дому 1 березня. Чоловік, який працював на деревообробному підприємстві та був членом церкви Євангельських християн баптистів, близько 20:00 пішов прогулятися та не повернувся. Рідні, забивши на сполох, звернулися до поліції із заявою про зникнення.

Наступного дня, 2 березня, поліція Волинської області повідомила про розшук безвісти зниклого Дмитра Коваля. З’ясувалося, що чоловік не взяв з собою телефон, гроші та документи. Вже того ж дня стало відомо, що Дмитро Коваль перебуває у місті Тлумач Івано-Франківської області, за місцем реєстрації та обліку в ТЦК.

«Те, що він в Тлумачі в ТЦК, я дізнався від чергових ТЦК приблизно біля 20-ї години 2 березня і відразу повідомив про це його дружину та поліцію», – розповідає близький друг сім’ї. З розмови з черговим ТЦК рідні дізналися, що Коваль звернувся до поліції із запитанням: «Чому я у розшуку?». Його доставили до 3-го відділу Івано-Франківського РТЦК у місті Тлумач.

Дмитро Коваль неодноразово наголошував, що є віруючим і, хоча не відмовляється від обов’язків перед державою, через релігійні переконання не може брати до рук зброю. Він просив у ТЦК замінити військову службу на альтернативну, відповідно до статті 35 Конституції України.

Попри це, 2 березня його мобілізували та направили до військової частини А4862 – 425-го окремого штурмового батальйону «Скеля». За словами рідних, 6 березня він був доставлений у Дніпропетровську область, після чого зв’язок з ним практично зник. Родина отримала лише коротке голосове повідомлення, записане під контролем, у якому Дмитро просив молитися за нього та зазначив, що перебуває у важких обставинах.

14 березня дружині зателефонували з номера частини через додаток «WhatsApp» і повідомили, що Дмитро відмовляється від телефонної розмови. 26 березня на «гарячій лінії» спростували цю інформацію, заявивши, що зв’язок обмежили навмисно. Через наполегливі дзвінки дружини, їй погрожували позбавити чоловіка можливості зв’язку.

«Як стало відомо згодом, 21 березня мій чоловік помер», – пише у заяві дружина Лілія Коваль. 26 березня родина отримала офіційне повідомлення про смерть Дмитра Коваля, яка, за даними, настала 21 березня під час проходження служби. У довідці №1035 від 28 березня причиною смерті вказано «легенево-серцева недостатність, неуточнена».

30 березня тіло було доставлено до Ковеля. За словами родичів, дружина змогла впізнати чоловіка лише за окремими ознаками. На тілі виявлено численні тілесні ушкодження: синці та забої; рана на спині; деформація грудної клітки в області серця; сліди на шиї (посиніння).

У зв’язку з виявленими ушкодженнями родичі викликали поліцію. Лілія Коваль звернулася до поліції з вимогою зафіксувати ознаки катувань, проте, за її словами, правоохоронці відмовилися це робити. Первинно кримінальне провадження було відкрите за фактом смерті через хворобу. Водночас місцева баптистська громада через Ковельський міськрайонний суд домоглася відкриття провадження за фактом умисного вбивства. Рішення прийняла суддя Марина Грідяєва.

Громада Євангельських християн баптистів закликає до розголосу та справедливого розслідування. Юристи та родичі вимагають перекваліфікації справи, вбачаючи у діях посадових осіб ознаки злочинів за статтями Кримінального кодексу України, зокрема ст. 127 (катування), ст. 146 (незаконне позбавлення волі), ст. 365 (перевищення службових повноважень), ст. 426-1 (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень).

Наразі тіло Дмитра Коваля залишається в морзі міста Ковеля. Родина очікує на проведення додаткових незалежних експертиз. Волинський обласний ТЦК та СП заявив, що чоловік проходив службу у 425-му окремому штурмовому батальйоні «Скеля», тому центр комплектування не може прокоментувати ситуацію, як повідомила речниця Уляна Кравчук. Представники громадянського руху «Всі разом» направили запит до військової частини А4862 щодо обставин загибелі Дмитра Коваля.