УПА на Ковельщині: як Скулинський ліс став колискою повстанців

Хоча офіційною датою створення Української повстанської армії вважається 14 жовтня 1942 року, перші загони почали формуватися наприкінці того ж року на Сарненщині. Проте найбільш активне розгортання повстанського руху на Волині відбулося навесні 1943 року, коли українці масово залишали німецьку допоміжну поліцію, щоб приєднатися до лав УПА. Саме тоді центром формування перших підрозділів на Ковельщині став Скулинський ліс.

На Ковельщині навіть існувала приказка: «Від Білина до Скулина – Самостійна Україна». Це твердження мало під собою реальну основу, адже повстанці контролювали близько 80% території тогочасного Ковельського району. У багатьох селах навколо Скулинського лісу діяли органи місцевого управління, створені оунівцями. Цей лісовий масив мав стратегічне значення, оскільки тут тривалий час розміщувався штаб військової округи «Турів», що охоплювала сучасну Волинську область та південні райони Білорусії.

Створенню армії передувала значна підготовча робота проводу ОУН (б). Влітку 1942 року військовим референтом на північно-західних українських землях був призначений Василь Івахів («Сом», «Сонар»). У січні того ж року військовим референтом Ковельського округу став Юрій Стельмащук («Рудий»), який після прибуття до Ковеля у лютому-березні організував збір зброї, будівництво складів та формування кадрів.

У березні 1943 року Стельмащук зібрав усіх членів ОУН, які служили в німецькій поліції, та зі зброєю направив їх до лісу. За його наказом у Ковелі було розгромлено в’язницю та концтабір, а звільнені в’язні також приєдналися до повстанців. Ці події підтверджуються свідченнями учасників.

Житель села Скулин Степан Клімук («Рибак»), який служив у німецькому охоронному батальйоні в Ковелі, залишив детальні спогади:

…в німецькому батальйоні № 26260 служило 126 українців. Окрім того, в Ковелі була районна і міська поліція, і складалась з українців, комендантом якої був Шабатура Федір («Щука»). 25 березня 1943 року німецьке командування нашого батальйону роззброїло всіх українців і відпустило додому, а замість нас набрало російських військовополонених. Нам оголосили, що 28 березня необхідно з’явитись у Ковель, щоб здати форму і визначитись із подальшим проходженням служби. 27 березня ввечері до мене прийшов Супрунович Петро («Хмара») житель с. Старі Кошари, з яким ми разом служили у німців, і повідомив мене, що українці з ковельської поліції зі зброєю пішли в ліс, попередньо звільнивши в’язнів з Ковельської в’язниці і табору. 28 березня, прийшовши в Пович (урочище в Скулинському лісі), ми там застали близько 150 повстанців.

Першими загонами в урочищі Пович командував Олександр Данилевич («Шило»). Він сформував дві чоти, які очолили Сергій Дятел («Дяченко») та Йосип Тюбай («Дубовий»). Згодом, після мобілізації молоді з навколишніх сіл, утворилася сотня, командиром якої став «Дяченко». Влітку 1943 року цю сотню очолив Тихон Зінчук («Кубік»), і вона увійшла до складу куреня Олексія Шума («Вовчака»).

Ще один учасник подій, Іван Байчук («Вербовий»), згадував:

…перед виходом у ліс в Ковель прибув «Вовчак», який разом із Шабатурою переконували нас йти в УПА і боротись за Самостійну Україну. В 12 годин ночі ми виїхали на конях в ліс, в район с. Скулин, куди нас прибуло близько 130 людей. Там під керівництвом «Вовчака» ми стали будувати табір. З цього дня до нас у ліс стало прибувати все більше і більше людей.

До осені 1943 року чисельність повстанців під командуванням «Рудого» зросла до двох тисяч осіб. Сам Юрій Стельмащук у травні 1943 року оцінював чисельність свого підрозділу, відомого як повстанська група «Озеро», у 410 бійців.

Основною базою став хутір Пович, розташований за 7 кілометрів від села Скулин. Завдяки болотистій місцевості навесні він перетворювався на острів, що робило його ідеальним табором для повстанців. Тут з весни 1943 до весни 1944 року постійно перебувало не менше сотні бійців УПА. Історичне значення цього місця підтверджує листівка, знайдена енкаведистами у 1947 році:

Острів Пович – це місцевість, яка розташована в північній частині Ковельського району… Весною 1943 року сюди прибули люди, які першими розпочали збройну боротьбу на території Ковельщини. Тихий, спокійний острів з 27 березня 1943 року перетворився в живий, вируючий центр перших повстанських відділів Ковельщини… Тут 27 березня 1943 року була організована перша сотня УПА на Ковельщині… Острів Пович своїм історичним значенням належить до видатних місць, оскільки він є основною базою і центром перших повстанських відділів. 24.09.1946 р. «Панас».

Автор тексту, історик Юрій Поліщук, припускає, що автором листівки під псевдонімом «Панас» міг бути Василь Сементух («Ярий»), який у 1946 році був референтом СБ Ковельського окружного проводу ОУН. Таким чином, Скулинський ліс та урочище Пович відіграли ключову роль у становленні УПА на Ковельщині, ставши центром збройної боротьби за незалежність України.