У Ковелі зникли історичні артефакти з колишньої катівні НКВД, попри домовленості

У Ковелі зникли цінні історичні артефакти з підвалів колишньої катівні НКВД – будівлі на вулиці Драгоманова, 17 (колишня Тельмана, 15), яка нещодавно була реконструйована під житловий будинок для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Ця будівля, де у 1939-1940-х роках розміщувалися органи радянської карально-репресивної системи НКВД-НКГБ-МГБ-КГБ, а за часів німецької окупації – німецька служба безпеки, є одним із місць пам’яті жертв тоталітарних режимів. За інформацією з джерел та переказами старожилів, у підвальних тюремних камерах утримували та мордували політичних в’язнів різних національностей, десятки з яких були розстріляні «енкаведистами» у червні 1941 року та таємно поховані.

Факти про тортури та розстріли підтверджуються численними свідченнями очевидців, спогадами рідних, публікаціями місцевих та обласних ЗМІ, а також архівними документами обласної редакційно-видавничої групи «Реабілітовані історією».

До початку реконструкції будівлі атрибутами цього місця пам’яті були не лише написи, видряпані в’язнями на стінах підвальних камер, але й автентичні металеві двері з вічком, металеві ґрати на віконцях та польська сходова бетонна плита 2-го поверху з написом про її виготовлення у м. Ковелі на вул. Володимирській у 20-х роках минулого століття. На одній зі стін ще у 2015-2016 роках проглядався напис російською мовою «Братцы, фугует», який, імовірно, свідчив про тортури газом місцевої антифашистської групи.

На жаль, після проведеного капітального ремонту у підвалах, більшість цих артефактів зникли. Частково збереглися лише деякі написи в одній камері. За безконтрольності посадових осіб управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконкому міської ради, ці історичні предмети були демонтовані на останньому етапі реконструкції будівлі десь на початку 2024 року та зникли.

Це сталося попри досягнуті домовленості на позачерговій, 30-й сесії Ковельської міської ради 8 лютого 2023 року щодо необхідності збереження підвальних приміщень у первісному вигляді для майбутнього створення там музейної експозиції. Досвід Львова та Здолбунова демонструє успішні приклади перетворення колишніх тюрем НКВД на музеї тоталітарних режимів зі збереженням автентичних камер, дверей та ґрат.

У відповідь на запит, у 2025 році управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства надало інформацію про те, що двері з металевим покриттям були «демонтовані та утилізовані як будівельне сміття». Однак, за інсайдерською інформацією, такі автентичні двері чи інші тверді побутові відходи у 2024 році від фірми-підрядника ТзОВ «Волбуд» (м. Луцьк) на Ковельське міське сміттєзвалище не надходили.

Це дає підстави припускати, що автентичні речі-артефакти, які є комунальною власністю Ковельської міської ради, могли бути незаконно привласнені кимось із посадових осіб підрядника замість передачі Ковельському історичному музею.

Варто нагадати, що у вересні 2015 року з цього ж будинку вже були викрадені пластикові вікна, добротні металеві двері та інше майно. Тоді кримінальна справа завершилася поверненням вкраденого майна та відшкодуванням збитків.

З огляду на це, учасник громадської правозахисної історико-просвітницької організації «Меморіал» імені Василя Стуса Петро Вільчинський звернувся до першого заступника Ковельського міського голови Тараса Яковлева з вимогою провести службове розслідування та вжити невідкладних заходів для витребування вищевказаних артефактів історичної ваги.