У Ковелі попрощалися з 31-річним капітаном Леонідом Семенюком

Місто Ковель провело в останню путь командира підрозділу, капітана Леоніда Семенюка. Захисник України загинув 2 жовтня 2025 року біля села Садки на Сумщині у віці 31 року, залишаючись вірним військовій присязі.

Леонід Семенюк народився 14 травня 1994 року в селищі Луків Волинської області. Після ранньої втрати батька він став головною опорою для матері, Наталії Олександрівни. Згодом родина переїхала до Дніпра. Повернувшись на Волинь, Леонід вступив до обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Військову освіту він продовжив у Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту, де з відзнакою закінчив кафедру військової підготовки. Після навчання служив у Києві, а у 2021 році звільнився зі служби. Однак із початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року він без вагань повернувся до лав Збройних Сил України.

Спершу його служба проходила у Старокостянтинові, а пізніше — у найгарячіших точках фронту. Своє рішення він пояснював просто: «Хто ж, як не я? Україна в нас одна». Леонід глибоко цікавився українською історією, зокрема визвольною боротьбою, діяльністю УПА та полку «Азов», а також подіями 2014 року. Частину свого грошового забезпечення він щомісяця переказував на потреби армії, вважаючи, що «гроші мають працювати на перемогу».

З юності Леонід займався воркаутом і силовими тренуваннями. Саме спорт допоміг йому зустріти майбутню дружину Катерину. Вони познайомилися у фітнес-клубі в Хмельницькому, де вона працювала тренером. У серпні цього року пара одружилася, подружжя чекало на народження дитини.

Захисник мав можливість перейти до більш безпечного підрозділу, але не встиг реалізувати цей план. Міський голова Ковеля Ігор Чайка висловив співчуття родині загиблого.

«Ще одне серце перестало битися за Україну. Це був справжній патріот, людина честі й гідності, мужності й відваги. Життєвий шлях Леоніда Семенюка проліг через багато міст, але скрізь він залишав після себе добру пам’ять, повагу й вдячність. Він був справжнім сином України — світлим, чесним, сильним і добрим», — зазначив очільник міста.

Співчуття були адресовані матері Наталії Олександрівні, вітчиму Сергію Васильовичу, дружині Катерині, тещі Валентині Іванівні, бабусям Світлані Василівні та Катерині Степанівні, а також друзям і побратимам воїна.

На знак пам’яті про випускника у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою щоденно лунатиме удар дзвону. Поховають Леоніда Семенюка на Алеї Героїв міського кладовища.