У Ковелі попрощалися із 30-річним морпіхом Михайлом Дудинцем

Громада Ковеля провела в останню путь 30-річного захисника України Михайла Дудинця. Військовослужбовець помер 23 вересня 2025 року в лікарні від важких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання. У нього залишилися дружина та двоє малолітніх доньок.

Михайло Дудинець служив гранатометником у 35-й окремій бригаді морської піхоти (військова частина А0216). Своє останнє завдання він виконував поблизу Антонівського на Дніпропетровщині, де евакуйовував поранених побратимів. Ворожий удар прийшовся по його автомобілю. Лікарі у Дніпрі боролися за життя воїна, однак врятувати його не вдалося.

Свій військовий шлях Михайло розпочав у 19 років, підписавши контракт із 24-ю окремою механізованою бригадою. Брав участь у боях за Дебальцеве, Лисичанськ, Рубіжне, Сєвєродонецьк та Соледар. У 2017 році звільнився зі служби. З початком повномасштабного вторгнення, 5 березня 2022 року, його мобілізували до лав Збройних Сил. Спочатку він служив у підрозділі 204-ї бригади тактичної авіації, а навесні його перевели до морської піхоти.

У травні, під час бою поблизу Андріївки на Донеччині, Михайло отримав важке поранення, коли загинули його побратими. Йому довелося три дні самотужки добиратися до своїх позицій. Після лікування та реабілітації він повернувся на фронт у липні 2025 року.

Михайло Дудинець народився у Ковелі, навчався у школі №7 та Старовижівському училищі, де здобув фах водія-автослюсаря. До повномасштабної війни працював далекобійником. У 2021 році у нього народилася донька Аліса, а у 2023-му — Соломійка.

Під час прощання командир бронегрупи Федір Бочкарьов згадав про відвагу полеглого воїна:

Дуже важко втрачати таких людей. Він воював для того щоб українці не переживали того аду, який ми бачимо на фронті. Моліться за нас, щоб нам було легше, щоб ми не втрачали віру там, на передовій. Від себе та усієї морської піхоти низький уклін батькам, що виховали такого сина, дружині, що відпустила, чекала.

Хрещена мама загиблого Любов Шум розповіла, що Михайло свідомо обрав шлях воїна ще під час АТО.

Ще під час АТО Михайло зробив свій вибір. Він був справжній воїн, справжній українець. З 2015 року серце Михайла билось в унісон із серцем Батьківщини. Його діти завжди знатимуть, що їх тато Герой, а вони – доньки Героя.

Міський голова Ігор Чайка висловив співчуття родині від імені всієї громади:

Наша громада низько схиляє голови перед світлою пам’яттю Героя. Щирі співчуття дружині Ользі, донечкам Алісі та Соломійці, мамі Юлії Іванівні, татові Вадиму Сільвестровичу, бабусі Надії Сергіївні, сестрам Анні та Наталії, усім рідним і близьким. Ми вдячні Михайлові за його подвиг, захист. Справжній патріот, вірний побратим та захисник – таким він назавжди залишиться у нашій пам’яті, буде для нас взірцем мужності, незламності та великої любові до України.

Поховали Михайла Дудинця на Алеї Героїв міського кладовища у Ковелі.