Стан річки Турія в Ковелі: забруднення важкими металами та плани відновлення

Якість води в річці Турія, що протікає через Ковельську громаду, викликає занепокоєння, адже водойма є важливою для місцевих мешканців як джерело відпочинку та побутових потреб. Державне водне агентство регулярно проводить моніторинг її стану в пункті Бахів. Цей контрольний пункт розташований на відстані 114 кілометрів від гирла річки, неподалік села Щитинь Камінь-Каширського району, де Турія впадає у Прип’ять.

Для детального роз’яснення отриманих даних, було залучено фахівця – Михайла Микицея, еколога, інженера геолога-гідрогеолога та провідного хіміка сектору хроматографічних випробувань Лабораторії моніторингу вод Західного регіону Дністровського басейнового управління водних ресурсів. Він зазначив, що у 2024 році біологічні показники масиву поверхневих вод річки виявили помірні відхилення від значень, характерних для природних екосистем.

Загалом екологічний стан річки оцінюється як задовільний, проте зафіксовані значні відхилення за біологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками. Це, за словами Михайла Микицея, є прямим наслідком людського втручання в природу. Експерт попереджає, що такі відхилення влітку можуть посилювати цвітіння планктону та негативно впливати на стан і чисельність риби.

Моніторинг 2024 року виявив підвищені концентрації за групою фізико-хімічних показників. Зокрема, йдеться про хімічне споживання кисню (ХСК), амонійний азот та нітритний азот. Ці показники є ключовими для оцінки рівня забрудненості водойми та її здатності підтримувати життя.

Значення хімічного споживання кисню (ХСК), що характеризує кількість кисню, необхідного для окислення забруднювачів, становило 41,1 мг О₂/дм³. Це значно перевищує гігієнічні нормативи, встановлені Наказом МОЗ №721: до 15 мг O₂/дм³ для пиття та господарсько-побутового використання, і до 30 мг O₂/дм³ для рекреації. Отже, вода в Турії за цим показником непридатна для пиття, господарсько-побутового використання та рекреації. Водночас, рибогосподарські нормативи (до 50 мг O₂/дм³ згідно з Наказом Мінагро №471) не були перевищені.

Концентрація амонійного азоту (NH₄–N) зафіксована на рівні 0,98 мг N/дм³. Хоча це не перевищує гігієнічний норматив (ГДК – 2,0 мг N/дм³ за МОЗ №721), рибогосподарський норматив (0,5–1,0 мг N/дм³, з граничним значенням 0,5 мг N/дм³) виявився перевищеним удвічі. Цей показник, що утворюється при розкладанні органічних речовин, свідчить про органічне забруднення та може призводити до захворювань риб. Експерт підкреслив, що виміряне значення наближається до нормативної межі, що вказує на високі ризики подальшого перевищення.

При перерахунку на амоній-іони (NH₄⁺), значення 0,98 мг/дм³ NH₄–N відповідає 1,26 мг/дм³ NH₄⁺. Це майже вдвічі перевищує рибогосподарський норматив у 0,5 мг/дм³. Таким чином, висока концентрація амонійного азоту негативно впливає на іхтіофауну.

Рівень нітритного азоту (NO₂–N) становив 0,114 мг N/дм³. Цей показник свідчить про свіжі забруднення антропогенного походження (побутові та сільськогосподарські стоки) та недостатнє окислення амонію до нітратів. При перерахунку на нітрит-іони (NO₂⁻), виявлено 0,37 мг/дм³. Хоча гігієнічний норматив (3,3 мг/дм³) не перевищено, рибогосподарський норматив (0,08 мг/дм³) перевищений у 4,63 рази. Риби значно чутливіші до нітритів, що викликає порушення газообміну, пригнічення росту та репродуктивних функцій, а також впливає на інші водні організми, пояснює пан Микицей.

Наявність токсичного забруднення підтвердив і показник миш’яку (арсену), який становив 4,34 мкг/дм³, тоді як норма складає 4,3 мкг/дм³. Це незначне перевищення вказує на потенційний хронічний вплив на водну екосистему, порушення обміну речовин, росту та розмноження водних організмів, а також накопичення важкого металу в харчових ланцюгах. Миш’як може потрапляти у річку як з природних джерел, так і внаслідок людської діяльності.

Примітно, що у 2024 році моніторингом не було виявлено так званих пріоритетних забруднюючих речовин, до яких відносяться деякі пестициди, фармацевтичні препарати, поліароматичні вуглеводні, леткі органічні сполуки та окремі важкі метали. Перелік цих речовин затверджено наказом Міндовкілля для визначення хімічного стану водних масивів.

Дані моніторингу за 2025 рік, надані Держводагентством, були менш повними порівняно з 2024 роком. Вони показали присутність органічних мікрозабруднювачів у невисоких концентраціях, що не перевищують встановлені екологічні нормативи. Зокрема, виявлено бензол (0,130 мкг/дм³), тербутрин (0,002 мкг/дм³), трихлорметан / хлороформ (1,62 мкг/дм³), флуорантен (0,001-0,004 мкг/дм³) та хлорпірифос (0,001-0,002 мкг/дм³). Їх наявність є свідченням наслідків діяльності людини, проте зафіксовані рівні не становлять безпосередньої загрози екосистемі річки.

Однак, за 2025 рік було зафіксовано перевищення вмісту важких металів у річці, що є ключовою проблемою. Йдеться про хром, кадмій та нікель. Ці речовини надходять у воду як з природних джерел, так і внаслідок антропогенної діяльності, такої як промислові та побутові стоки, сільськогосподарські змиви та стоки з дорожнього покриття.

Концентрація хрому (Cr) становила 0,002-0,006 мг/дм³. Це перевищує рибогосподарські норми (0,001 мг/дм³) у 2-6 разів, створюючи ризик для риб та водних організмів через накопичення токсичного елемента в тканинах. Для людини прямий ризик відсутній за гігієнічним нормативом (0,05 мг/дм³), але споживання риби, що накопичила хром, може бути небезпечним, а також можуть виникати шкірні захворювання, наголошує пан Михайло.

Кадмію (Cd) виявлено 1,6 мкг/дм³. Цей токсичний пріоритетний забруднювач перевищує екологічний норматив (ЕНЯмакс) у 1,8 рази, який для 4-го класу жорсткості води річки Турія становить 0,9 мкг/дм³.

Найбільше відхилення спостерігається у нікелю (Ni) з концентраціями в межах 10,7-170,6 мкг/дм³. Максимальний екологічний норматив (ЕНЯмакс) у 34 мкг/дм³ перевищено приблизно у 5 разів, а середньорічний норматив (4 мкг/дм³) – у десятки разів. Це значне забруднення також є результатом антропогенного впливу.

Загалом, отримані дані моніторингу свідчать про те, що вода в річці Турія не підходить ні для пиття, ні для побутового чи господарського використання, ні для рекреації. Хоча рибалити формально дозволено, споживання риби з цієї водойми є небезпечним через підвищений вміст важких металів.

Для покращення стану річки Турія необхідна реконструкція очисних споруд комунального підприємства «Ковельводоканал», як зазначають у Держводагентстві. Такі роботи вже заплановані.

Загальна вартість реконструкції становить 1 741 000 євро. 90% цієї суми буде надано у вигляді гранту від норвезької програми NEFCO «Зелене відновлення для України», а решта 10% співфінансуватиметься з міського бюджету. Цю інформацію виконавчий комітет Ковельської міської ради надав у відповідь на запит у грудні 2025 року, посилаючись на НЕФКО. Завершення робіт очікується у 2030 році, з початком фінансування на початку 2026 року.

Підсумовуючи дані моніторингу за 2024-2025 роки в пункті Бахів, річка Турія у 2024 році демонструвала задовільні біологічні ознаки, але мала проблеми з хімічними та фізико-хімічними показниками, включаючи підвищені ХСК, амонійний та нітритний азот, а також миш’як. Ключовою проблемою в обох роках залишається підвищений вміст важких металів у воді, тоді як органічні мікрозабруднювачі присутні у низьких концентраціях без перевищення нормативів.

Наслідки забруднення проявляються у бурхливому розмноженні водоростей («цвітіння» води), її помутнінні та зменшенні різновидів риб. Загалом, риба у такій воді почувається зле і може гинути.

Ця публікація підготовлена в межах навчального курсу «Клімат і вода: навички аналізу даних для журналістів» від команди Texty.org.ua за підтримки Journalismfund Europe.