Обов’язкові медогляди працівників: хто і коли має їх проходити

Поділитися в

Роботодавці в Україні мають пам’ятати про ключові зобов’язання щодо фінансування та організації обов’язкових медичних оглядів (ОМО) для працівників певних категорій. Ці вимоги чітко визначені законодавством, зокрема Порядком організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України 08.09.2025 №1393 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2025 року за № 1551/44957, а також статтею 17 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 № 2694-XII.

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нагадує, що роботодавець повинен за власний кошт забезпечити проведення попередніх (при прийнятті на роботу), періодичних (протягом трудової діяльності) та позачергових медичних оглядів. Після таких оглядів, у разі потреби, необхідно також забезпечити відповідні оздоровчі заходи.

Обов’язковому медичному огляду підлягають такі категорії працівників:

  • Зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці. До таких умов належать, зокрема, шум, вібрація, забруднене повітря робочої зони промисловими аерозолями, забруднені робочі поверхні шкідливими хімічними речовинами, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання. Сюди ж відносяться працівники, які підпадають під вплив канцерогенів, мутагенів та/або біологічних агентів.
  • Ті, хто виконує роботи, де є потреба у професійному доборі.
  • Працівники віком до 21 року. Вони проходять ОМО щорічно до досягнення 21-річного віку.
  • Працівники зі змінним режимом роботи, залучені до роботи у нічний час.

Перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів, а також факторів трудового процесу, які вимагають ОМО, є обширним і включає, згідно з додатком 4 до Порядку, наступні групи:

  • Хімічні речовини та їх сполуки й елементи: галогени, сірка та її сполуки, фосфор і його сполуки, складні хімічні суміші, композиції, пестициди, синтетичні полімерні матеріали (смоли, лаки, клей, пластмаси, прес-порошки, волокна, мастило-охолоджувальні рідини, герметики, фарби, емалі), добрива, фармакологічні засоби, протипухлинні препарати А, К, гормони.
  • Промислові аерозолі: переважно фіброгенного та змішаного типу дії, силікати та силікатовмісні, штучні мінеральні волокнисті речовини, вуглецевий пил, аерозолі, що утворюються при зварюванні.
  • Біологічні фактори: збудники інфекційних захворювань.
  • Фізичні фактори: неіонізуюче випромінювання, вібрація, шум, ультразвук, підвищений атмосферний тиск, знижена та підвищена температура повітря.
  • Фізичне навантаження та перенапруження окремих органів і систем, а також інші фактори трудового процесу.

Крім того, ОМО є обов’язковим для працівників, які виконують роботи, зазначені у додатку 5 до Порядку. До них належать:

  • Робота на висоті, верхолазні роботи та роботи, пов’язані з підійманням на висоту, а також з обслуговування підіймальних механізмів, робота машиніста крана, ліфтера.
  • Електротехнічний персонал, що виконує роботи з оперативного обслуговування і ремонту діючих електроустановок напругою 127 В і вище змінного струму і 110 В постійного струму, а також монтажні, налагоджувальні роботи, дослідження та вимірювання у цих електроустановках.
  • Роботи у лісовій охороні, по валу, сплаву, транспортуванню та первинній обробці лісу.
  • Роботи у нафтовій та газовій промисловості, при морському бурінні.
  • Усі види підземних робіт.
  • Робота на гідрометеорологічних станціях, спорудженнях зв’язку, геологорозвідувальні, топографічні, будівельні роботи.
  • Роботи, що пов’язані з обслуговуванням ємностей під тиском, а також робота машиністів (кочегарів), операторів котельних, працівників служби газнагляду.
  • Роботи, що пов’язані із застосуванням вибухових речовин, а також роботи у вибухово- і пожежонебезпечних виробництвах.
  • Роботи у воєнізованій охороні, службах спецзв’язку, апаратах інкасації, банківських структурах, інших закладах та службах, яким дозволено носити вогнепальну зброю та її застосовувати.
  • Діяльність газорятувальних служб, добровільних газорятувальних дружин, воєнізованих частин і загонів з попередження виникнення і ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів, воєнізованих гірничих, гірничорятувальних служб міністерств та закладів.
  • Роботи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварійно-рятувальні роботи, гасіння пожеж, розмінування (гуманітарне розмінування), роботи в умовах обмеженої видимості, замкнутого простору, подолання перешкод, під дією стресу та емоційного навантаження, під дією небезпечних факторів надзвичайної ситуації).
  • Роботи на механічному обладнанні (токарних, фрезерних та інших станках, штампувальних пресах тощо).

Для організації ОМО роботодавець до 1 грудня поточного року складає перелік категорій працівників, які підлягають огляду, за формою додатку 1 до Порядку. Цей перелік протягом місяця погоджується з лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці. При складанні враховуються результати моніторингу та лабораторних досліджень умов праці, а також матеріали чинної атестації робочих місць. Перелік може доповнюватися, якщо виявляються нові шкідливі або небезпечні фактори.

На підставі цього переліку роботодавець протягом місяця складає поіменний список працівників, які підлягають періодичному медичному огляду (за формою додатку 2 до Порядку). Цей список також протягом місяця погоджується з первинною профспілковою організацією (або представником трудового колективу) та лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці. Після цього затверджується графік проходження ОМО з надавачем послуг.

Складені поіменні списки готуються у чотирьох примірниках. Один залишається у роботодавця, другий передається надавачу послуг з проведення ОМО, третій – територіальному органу Пенсійного фонду України, а четвертий (за запитом) – первинній профспілковій організації або представнику трудового колективу.

Нагору