На Волині родини загиблих воїнів будують храм ПЦУ у селі Велимче

У селі Велимче на Ковельщині, яке з початку повномасштабного вторгнення провело в останню путь 12 захисників, громада зводить новий храм Православної церкви України. Ця ініціатива, що стала символом духовної незалежності, розвивається на тлі того, що в одному з найбільших сіл Волині досі функціонують дві церкви УПЦ, яку пов’язують із московським патріархатом. Ще троє уродженців Велимча поховані в інших громадах.

Основу фінансування будівництва заклали родини полеглих військовослужбовців. Чи не найбільшу пожертву зробила Зоя Дарчик, чоловік якої, сапер 14-ї бригади Микола Дарчик, загинув 2 листопада 2023 року біля села Петропавлівка Куп’янського району. Жінка, яка також втратила на війні чоловіка сестри, а її рідний брат служить у прикордонних військах, прагне втілити мрію свого чоловіка про українську церкву в селі.

«Ми з єдиним сином Богданом хочемо у пам’ять про чоловіка й тата допомогти виконати його мрію. Куди б нас далі не занесла доля, частинка нас і нашого Миколи буде завжди у цьому храмі», – каже Зоя Михайлівна.

До благородної справи долучилися й батьки інших загиблих героїв: Надія Заліпа (син Олександр загинув 23 липня 2022 року в Соледарі), Галина Редькович (син Володимир поліг 28 вересня 2022 року на Харківщині) та Валентин Капітула (син Сергій загинув 28 квітня 2024 року на Донеччині). Їхні сини, як і інші полеглі воїни, є гордістю села.

Головним організатором процесу став місцевий підприємець Федір Павлович. Разом із дружиною Ладою, відомі в області як волонтери, вони не лише координують будівельні роботи, але й самі є батьками захисника Артема. Кошти на храм пожертвували також родини побратимів їхнього сина: Олега Зубка з Києва, Владислава Чігасова з Луцька та Олександра Чирука з Рудки-Червинської.

Ідея створення окремої парафії виникла ще у 2014 році. Федір Григорович згадує, як тоді священники УПЦ відмовлялися відспівувати першого загиблого з села Миколу Повха.

«Коли у 2014 році на війні загинув перший житель нашого села Микола Повх, то обидва священники (а вже було тоді дві церкви УПЦ у Велимчі) відмовлялися його відспівувати як «убієнного росією». Ми їздили їх вмовляти й, по суті, змусили таки здійснити належне поховання. Після цього випадку частина велимченців вирішила створити окрему парафію, у якій відспівуватимуть Героїв гідно й без зайвих питань, яка молитиметься за Україну та нашу армію саме українською мовою…», – розповідає він.

Громаду підтримали підприємці, вчителі, фермери та вихідці з села, що нині проживають у різних куточках України та за кордоном. Активну участь у житті парафії беруть дружини воїнів Катерина Цепух, ветеранка АТО, та Надія Гапонюк. Допомагають фізично і матеріально військовослужбовці та ветерани Василь Повх, Володимир Цицьора, Володимир Наход, мінометник Юрій Савлук та родина зниклого безвісти Анатолія Хабовця.

Парафію ПЦУ на честь Покрови Пресвятої Богородиці у Велимчі зареєстрували ще у 2016 році. З весни 2017-го богослужіння відбувалися у будинку, який для цих потреб надав один із засновників громади Володимир Гайдучик. Місце під будівництво нового храму освятили ще до повномасштабного вторгнення. У жовтні 2024-го залили фундамент, а за літо цього року звели стіни.

Нещодавно митрополит Луцький і Волинський Михаїл звершив чин закладення капсули у стіни майбутнього храму. За час існування парафії її очолювали п’ятеро священників, нинішнім настоятелем є Дмитро Алій. Поруч із церквою планують встановити стелу з іменами полеглих героїв-велимченців, а на будівництві вже майорить український прапор.