Лисиці тероризують Шацьку громаду: заходять у двори та крадуть птицю

Мешканці Шацької громади зіткнулися з незвичайною проблемою: лисиці щодня заходять на подвір’я, викрадають домашню птицю і зовсім не бояться людей. Попри це, відстріл диких тварин не проводиться, хоча Волинська обласна влада обіцяла розробити «чіткий алгоритм дій» ще два тижні тому.

Про ситуацію розповів секретар Шацької селищної ради Богдан Тимошук, слова якого передає видання «Вечірній Світязь». За його словами, у власному будинку він не пам’ятає дня, щоб на території домогосподарства не було лисиці.

«Коли я навіть намагаюся її прогнати, вона не втікає. Вона дивиться на мене, і ми стоїмо один від одного метрів п’ять», – наводить приклад гостроти проблеми Богдан Тимошук.

Дикі звірі дістаються навіть до центру селища Шацьк. На кількох вулицях лисиці вже покрали курей та гусей, а в одному із закинутих будинків навіть вирили нору та вигодували там лисенят.

Посадовець пов’язує таку активність із укріпленим кордоном. Раніше тварини вільно мігрували між Україною, Білоруссю та Польщею, але зараз кордон обгороджений сіткою та перекопаний ровами, що унеможливлює міграцію.

Богдан Тимошук згадав минулорічні інциденти: вовк заходив на територію школи в Пулемці під час уроків, а іншого вовка зняли на відео, коли він біг центральною вулицею Мельників, не реагуючи на сигнали автомобілів.

«Щоб лисицю вигнати, її треба відстріляти. Інших методів немає. Прогнати – вона повернеться. Сьогодні єдиний метод – це відстріл», – наголошує Тимошук.

Право на відстріл мають єгері Шацького нацпарку, лісгоспу та місцева організація мисливців. Однак, за словами посадовця, ніхто не береться за це. Для відстрілу потрібно готувати багато документів, звітувати за кожен патрон, а стріляти доводиться поблизу житлових будинків.

Особливо складно це під час воєнного стану, коли полювання заборонене. Якщо під час відстрілу хтось випадково поранить людину рикошетом, це може призвести до кримінальної справи.

«Вони мали б це робити, але ніхто з них не хоче. Ніхто фактично не хоче ризикувати», – говорить Тимошук.

Обласні служби можуть лише розкидати навколо сіл приманки з вакциною проти сказу. До слова, в середині жовтня у селі Піща скажена лисиця покусала собаку й порося та кидалася на господарів.

Тимошук порушив цю проблему на оперативній нараді у Волинській ОВА. Того ж дня т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк пообіцяв провести окрему нараду із залученням відповідних служб та визначити «чіткий алгоритм дій».

«Люди від мене в громаді вимагають якесь рішення. А у мене немає таких повноважень», – каже він.

Богдан Тимошук пропонує, щоб в облдержадміністрації зібрали єгерів, мисливців, представників Держпродспоживслужби, військових та прикордонників. Метою такої зустрічі має стати розробка «дорожньої карти», яка б чітко визначала, хто, коли та в яких секторах здійснюватиме відстріл.

Громада попереджатиме людей про небезпечні зони, а військові будуть поінформовані про можливі постріли.

«Це питання за два-три місяці можна вирішити», – переконаний Богдан Тимошук.