Головний сержант “Холодного Яру” про бойовий досвід, фронт і родинні зв’язки

Волинянин Віталій Пясецький: від підприємця до захисника України

Віталій Пясецький з Ковеля, Волинської області, має за плечима понад 11 років бойового досвіду. До 2014 року він був підприємцем, а потім добровольцем став на захист України, зокрема, брав участь в обороні Донецького аеропорту. З початком повномасштабного вторгнення він знову повернувся до війська і зараз є головним сержантом бригади «Холодний Яр».

В інтерв’ю Суспільному військовий розповів про свій бойовий шлях, ситуацію на передовій, настрої бійців та про те, як підтримує родинні стосунки, знаходячись далеко від дому.

Про рідну Ковельщину та службу

Віталій розповів про свої відчуття під час коротких візитів додому:

Додому хочеться. Це перше враження. Коли, бувало, що проїздом був взимку, не було відчуття такого потягу. А коли приїжджаєш і бачиш – сніг зійшов, потепліло, сонечко, трава десь там починає підзеленюватися. Я дуже люблю весну і дуже хочеться додому в такі моменти.

Про бойовий шлях та релігійні переконання

Пясецький розповів, що не проходив строкову службу через релігійні переконання, але зараз більшість протестантських громад з розумінням ставляться до віруючих, які стали на захист України. Він також поділився спостереженнями про менталітет росіян ще до війни:

У мене було ставлення до росіян доволі лояльне, тому що були родинні зв’язки. Був час, коли я навіть проживав на території Росії… Дуже відчував вплив і накачка пропагандою, зневага до українців, підозри до українців, що вони не такі, що ми тут всі нацисти, бандерівці.

Про зміни у війні з 2014 року

Головний сержант зазначив, що війна суттєво змінилася, особливо з точки зору застосування авіації та ракет. Також він розповів про складність логістики та зростаючу роль дронів.

Про оснащення українських військових

Нестача засобів ураження, за словами Віталія, стимулює креативність. Він відзначив підрозділ «Сігнум», який одним з перших почав застосовувати FPV-дрони.

Розмова з командиром була, він казав, якби мені зараз поставили задачу – вибір: поставити п’ять піхотних позицій чи п’ять позицій дронів з мотивованими піхотинцями чи з мотивованими екіпажами дронів, я, відповідно, ставлю 5 екіпажів дронів. Тому що 80% ураження – за допомогою дронів розвідувальних, ударних і тому подібне.

Про зміни у сприйнятті війни

Пясецький розповів про еволюцію свого погляду на війну від звичайного піхотинця до головного сержанта, зазначивши, що з розширенням відповідальності змінюється і бачення ситуації на полі бою.

Про навчання у ворога

На питання про те, чого варто навчитися у росіян, Віталій відповів:

Можливо, десь в чомусь треба вчитися у ворога стосовно переведення якоїсь економіки на якісь військові рейки. Наскільки в них багато часто приховане виробництво тих самих засобів ураження, як вони у цьому напрямку працюють. Можливо, це треба десь брати на озброєння.

Про діяльність ТЦК

Пясецький позитивно оцінює мобілізацію, хоча й визнає недоліки в роботі ТЦК, наголошуючи, що саме ця структура є ключовою для поповнення особового складу ЗСУ.

Я вважаю, що не насильницькі, а примусові методи мобілізації – вони мають бути присутніми, тому що ворог хоче нас захопити і знищити.

Про дипломатичні домовленості

Більшість військових не вірять у домовленості з РФ, вважаючи, що будь-яка пауза буде використана Росією для нарощування сил. Тому, потрібно зміцнювати ЗСУ.

Про родинні стосунки на відстані

Віталій наголошує, наскільки важливо підтримувати зв’язок з родиною, навіть перебуваючи на війні. Він шкодує, що через службу не може проводити достатньо часу з близькими.