Батько і син Мостепанюки з Велимче на Ковельщині разом захищають Україну в 100-й ОМБр

Батько і син Мостепанюки, родом із села Велимче Ковельського району, пліч-о-пліч стоять на захисті України. Володимир Петрович та Андрій разом служать у лавах 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ, перетворивши захист Батьківщини на спільну сімейну справу.

Володимир Петрович – досвідчений військовий, ветеран АТО, а нині обіймає посаду заступника командира 1-го механізованого батальйону 100-ї ОМБр. Війна увірвалася в його життя 24 лютого 2022 року, коли чоловік гостював у Львові на весіллі доньки.

Приїхав з весілля і 24 лютого посеред ночі пролунав телефонний дзвінок зі служби – згадує пан Володимир. Відтоді його життя, як і життя мільйонів українців, остаточно розділилося на до та після…

Син Андрій спочатку не планував пов’язувати своє життя з армією. Він навчався на ветеринара, деякий час працював за кордоном, а у 2021 році повернувся в Україну. Проте з початком повномасштабного вторгнення прийняв рішення йти за прикладом батька і долучитися до лав ЗСУ.

Володимир Петрович зізнається, що спершу не був у захваті від таких планів сина.

Спершу я відмовляв сина від ідеї йти до війська, але з плином часу зрозумів, що Андрій налаштований рішуче. Він остаточно вирішив стати на захист Батьківщини, і я його в цьому підтримав, – розповідає військовослужбовець.

Зараз батько й син виконують бойові завдання у складі «Сталевої Сотки», усвідомлюючи всю ціну відповідальності. Попри відстань та виклики служби, Володимир Петрович залишається для Андрія надійною опорою.

Підтримка та поради батька дуже часто допомагають у вирішенні життєвих та службових питань, – говорить Андрій.

Захисники родом із села Велимче, що в Ковельському районі. У тилу на них чекають найрідніші: мама та бабуся Марія Пилипівна, батько та дідусь Петро Савович, дружина та мама Раїса Пилипівна, а також донька та сестра Ольга.

Рідні раніше переживали за одного, а тепер за обох, – усміхається пан Володимир.

Попри всі труднощі військової служби, чоловіки зберігають оптимізм та позитивний настрій.

Будь-яку справу потрібно робити добре й на совість, а погано – воно й саме вийде, – з гумором говорять хлопці.

Головна мета для батька і сина Мостепанюків залишається незмінною – перемога України та безпека рідних людей.

Мотивація одна – захистити своїх рідних та близьких, зберегти державу і не допустити, аби вихор війни руйнував і спопеляв українську землю, – наголошує Андрій.

І батько, і син переконані: Україна вистоїть, попри всі виклики.

Ми однозначно їх здолаємо й усе буде Україна! – впевнено говорить Володимир.

Новину про родину Мостепанюків опублікувала пресслужба 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.