Ковель прощається з Героєм Олексієм Олексюком, який загинув на Луганщині

Ковель в скорботі: місто попрощалось з Героєм Олексієм Олексюком

8 квітня Ковель попрощався з Олексієм Олексюком, старшим солдатом, який віддав життя за Україну. Він загинув 27 березня, виконуючи бойове завдання поблизу Новоєгорівки на Луганщині, не доживши кілька днів до свого 32-го дня народження.

Олексій народився і виріс у Ковелі, закінчив місцеву школу №5, а згодом здобув освіту у Здолбунівському вищому училищі залізничного транспорту та Львівському коледжі транспортної інфраструктури. Продовжуючи сімейну традицію, адже його мама, тато та сестра працювали на залізниці, Олексій після служби в армії також працював у Ковелі на залізниці.

Пізніше, коли його батько потребував догляду, Олексій залишив роботу, аби піклуватися про рідну людину. Проте, він не сидів без діла, а ремонтував сільськогосподарську техніку, демонструючи свої «золоті руки» і вміння.

У 2015 році Олексій зустрів свою кохану Вікторію, з якою одружився через два роки. У них народилось двоє доньок: Аня, 6 років, та Уляна, 2 роки. Він безмежно любив своїх дітей і прагнув дати їм все найкраще. Війна обірвала їхнє сімейне щастя, принісши непоправне горе.

Олексія мобілізували в кінці листопада минулого року. Після двомісячної підготовки у навчальному центрі він був направлений водієм до штурмової роти. У своїх телефонних розмовах він говорив, що, незважаючи на труднощі, він та його побратими повинні залишатися на передовій.

Міський голова Ігор Чайка висловив співчуття родині загиблого: мамі Галині Степанівні, татові Миколі Миколайовичу, дружині Вікторії, донечкам Ані та Улянці, сестрі Тетяні, племінниці Маргариті.

Спогадами про Олексія поділилась його вчителька. Її пряму мову ми залишаємо без змін:

«А ще він був дуже старанним, веселим, з тонким почуттям гумору. Часто пересікались наші дороги і поза школою. Олексій дуже пишався своєю сім’єю, дітками, завжди вболівав за своїх друзів. Він був дуже турботливим сином, люблячим чоловіком і татком, найдобрішим братом, найкращим зятем. Надзвичайно хорошою і відповідальною людиною»

Його класний керівник Лариса Луцюк додала: «Олексія неможливо було не любити. Для неї він асоціювався завжди з добротою.»

Поховали Героя на Алеї Героїв міського кладовища. Йому назавжди 31…