Зарплати голів громад Волині у 2024 році: рейтинг від «Сили правди»

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував фінансові показники та з’ясував, що у 2024 році на заробітні плати голів волинських громад було спрямовано понад 32 мільйони гривень. Щомісячна винагорода міських, сільських та селищних очільників в середньому становила від 26 до 100 тисяч гривень.

Найвища річна оплата праці минулого року зафіксована у керівника Любомльської громади, тоді як найнижча – у Велимченської. Очільник Підгайцівської громади отримав понад пів мільйона гривень премій, а мер Луцька – чверть мільйона надбавки за високі досягнення.

Дослідження ґрунтувалося на поданих електронних деклараціях про майно та доходи, а також відповідях органів місцевого самоврядування на запити. На Волині після адміністративної реформи, проведеної у 2020 році, функціонує 54 територіальні громади, розташовані у чотирьох районах.

Кількість громад у кожному районі різна: у Ковельському – 23 громади, у Камінь-Каширському – п’ять громад. Володимирський та Луцький райони мають 11 та 15 громад відповідно.

Загальна сума заробітної плати, нарахована керівникам 53 громад у 2024 році (голова Дубечненської громади трагічно загинув у 2023 році), перевищила 32 мільйони гривень. Зокрема, на оплату праці голів у Ковельському районі пішло понад 12 мільйонів гривень, у Камінь-Каширському – 3,5 мільйона гривень. У Володимирському та Луцькому районах ці витрати склали шість та десять мільйонів гривень відповідно.

За даними Пенсійного фонду України, середня заробітна плата в країні у 2024 році становила 17 486 гривень, а мінімальна – 8000 гривень. Щомісячна винагорода більшості голів громад була на рівні 2-4 середніх, а в окремих випадках досягала 5-6 середніх зарплат, або ж 10-11 мінімальних, що вище за винагороду голови обласного центру Ігоря Поліщука.

До нарахувань входять посадовий оклад, різноманітні надбавки, доплати, премії та інші виплати, що можуть відрізнятися залежно від громади. Важливо зазначити, що із заробітної плати утримуються податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що становить 19,5% від зазначених сум.

ТОП-10 найоплачуваніших голів громад Волині за 2024 рік:

1. Роман Ющук, голова Любомльської громади: річна зарплата – майже 1,2 мільйона гривень. Середньомісячний заробіток – майже 100 тисяч гривень.
2. Юрій Семенюк, голова Підгайцівської громади: річний заробіток – 1,1 мільйона гривень, що в середньому становить близько 93 тисячі гривень на місяць. Юрій Семенюк є фігурантом кримінального провадження, відкритого у липні 2024-го, за підозрою у незаконному збагаченні: його активи у період 2020-2024 років нібито перевищують офіційні доходи на майже 55 мільйонів гривень. Нещодавно його оштрафували на 3400 гривень через конфлікт інтересів. Суд також розглядає інше кримінальне провадження щодо привласнення бюджетних коштів.
3. Ігор Чайка, голова Ковельської громади: задекларував 1,036 мільйона гривень зарплати. Середньомісячні нарахування – 86 тисяч гривень.
4. Ігор Поліщук, голова Луцької громади: річна зарплата у 2024 році склала 1,013 мільйона гривень, щомісячна – орієнтовно 84 тисячі гривень. З 2022 року очільник Луцька перераховує частину своєї зарплати на потреби Збройних сил, сума цих відрахувань станом на листопад 2024 року склала 1,015 мільйона гривень.
5. Сергій Яручик, очільник Боратинської громади: задекларував 997 тисяч гривень річного заробітку, щомісячно – орієнтовно 83 тисячі гривень.
6. Віктор Пась, голова Камінь-Каширської громади: річний заробіток – 961 тисяча гривень. Щомісяця йому нараховували приблизно 80 тисяч гривень.
7. Олег Кух, голова Любешівської громади: за рік заробив 856 тисяч гривень, щомісячно це орієнтовно 71 тисяча гривень.
8. Віталій Бірук, очільник Ратнівської громади: заробив 850 тисяч гривень. Щомісяця отримував приблизно 70 тисяч гривень.
9. Вячеслав Поліщук, голова Рожищенської територіальної громади: за 2024 рік заробив 825 тисяч гривень, орієнтовно 68 тисяч гривень щомісячно. Хоча його зарплата висока, Рожищенська громада має лише задовільний рівень фінансової спроможності.
10. Віктор Сущик, голова Вишнівської громади: річний заробіток – 822 тисячі гривень. Щомісячно отримував орієнтовно 68 тисяч гривень.

Заробітна плата очільників громад формується з посадового окладу та додаткових виплат, таких як доплата за вислугу років, за ранг, за інтенсивність та складність у роботі, а також надбавки, премії, матеріальна допомога, лікарняні та відпускні.

Посадові оклади голів у 2024 році переважно коливалися в межах 120–250 тисяч гривень на рік, доплати за ранг – від 4 до понад 8 тисяч гривень, за вислугу років – від 12 до понад 100 тисяч гривень. Найнижчий розмір премії, наданої голові, склав 16 тисяч гривень на рік у Сереховичівської громади, тоді як найвищий – 504 тисячі гривень на рік у голови Підгайцівської громади.

Отримати повну інформацію про нарахування зарплат головам у Ковельському районі виявилось найскладніше, адже на оплату їхньої праці пішло 12,6 мільйона гривень. Любомльська міська та Рівненська сільська ради відмовилися надати деталі, посилаючись на декларації. Сошичненська та Велимченська громади взагалі не відповіли на запити, посилаючись на відсутність дозволу голови.

З цього приводу «Сила правди» звернулась до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Найнижча заробітна плата у Ковельському районі була у голови Велимченської територіальної громади Анастасії Павлович, яка задекларувала 311 тисяч гривень.

У Шацькій селищній раді обов’язки голови виконує секретар, оскільки Сергій Карпук у 2024 році був мобілізований. Інформацію про його нарахування надали лише за два місяці перебування на посаді. У Дубечненській громаді секретар також виконує обов’язки голови через трагічну загибель керівника кілька років тому.

За підсумками виконання місцевих бюджетів за 2024 рік, лише Ковельська та Луцька громади мають високий рівень фінансової спроможності. Низка громад, зокрема Старовижівська, Поворська, Смідинська, Колківська, Заболоттівська, Забродівська, Самарівська, Велимченська, мають критичний рівень спроможності, попри не завжди низькі зарплати їхніх очільників. На думку експертів, такий рівень фінансової спроможності спонукатиме громади до коригування пріоритетів у витрачанні коштів та прийнятті управлінських рішень.