Фінансова криза громад Волині: кількість успішних ТГ скорочується, Ковель тримається

Війна змінює фінансовий ландшафт громад Волині

У Волинській області спостерігається тривожна тенденція: за час війни фінансова спроможність місцевих громад суттєво погіршується. Якщо у 2023 році 13 з 54 громад могли похвалитися високим рівнем фінансової незалежності, то у 2024 їх кількість скоротилася до 9.

Водночас, як зазначає доктор політичних наук, професор Луцького національного технічного університету Валентин Малиновський, зростає число громад з критично низьким рівнем спроможності: з 7 у 2023 році до 13 у поточному.

За словами експерта, розрив між найуспішнішою (Боратинська ТГ) та найслабшою (Велимченська ТГ) громадами за показником доходів на одного мешканця сягає майже 12,7 раза. Щодо видатків, то різниця між лідером (Боратинська ТГ) та аутсайдером (Мар’янівська ТГ) становить 2,8 раза.

Особливо вражає різниця у частці капітальних видатків на одного мешканця – вона різниться у 67,1 раза (6736 грн у Боратинській ТГ проти 100,3 грн у Велимченській ТГ).

Значною є також диференціація у рівні дотаційності місцевих бюджетів – найбільший у Велимченській (52,6 %), Самарівській (45,6 %) та Головненській (43,8 %) ТГ.

Проблеми в управлінні та обмежені інвестиції

У багатьох громадах надто великою є частка управлінських видатків у доходах загального фонду. Наприклад, у Доросинівській ТГ цей показник становить 59,1 %, у Сереховичівській ТГ – 58,8 %, у Велицькій – 51,3 %. Для порівняння, у Боратинській ТГ вона становить лише 7,9 %, а у Луцькій ТГ – 9,4 %.

Як наслідок, частка капітальних видатків також суттєво відрізняється: у Володимирській ТГ – 35 %, Ківерцівській ТГ – 26,5 %, Луцькій ТГ – 25,4 %, тоді як у Велимченській ТГ – 0,9 %, Поворській ТГ 1,1 %, Дубечненській та Колківській ТГ – 1,5 %.

Професор Малиновський підкреслює, що найбільш успішними у фінансовому плані є ті громади, на території яких розташовані потужні бюджетоутворюючі підприємства, а також ті, що знаходяться навколо міст обласного значення і на території яких розміщена значна кількість сервісних підприємств і торгових центрів.

Зокрема, на території Підгайцівської ТГ функціонує міжнародний холдинг «Модерн-Експо», а на території Боратинської сільської ТГ – підприємство «Кромберг & Шуберт Україна» та Гнідавський цукровий завод.

Як акцентував професор, у цьому контексті викликає занепокоєння рівнем спроможності окремих ТГ, які на початку створення мали високі потенційні можливості та обґрунтовані очікування. Лише ТГ у минулому міст обласного значення (Луцьк, Ковель, Володимир, Нововолинськ) стабільно показують високий рівень спроможності. Хоча в ході децентралізаційної реформи саме об’єднання навколо цих міст було найбільш проблемним.

Експерт констатує, що прогнози щодо ТГ, утворених на базі районних центрів та ТГ, утворених на основі колишніх райцентрів (до 2020 р.), у багатьох випадках не виправдалися. За основними показниками окремі з них суттєво поступаються сільським ТГ, що мали набагато скромніші потенційні можливості.

Релокація підприємств зі східних регіонів України поки що не мала суттєвого впливу на розвиток волинських ТГ. З понад 800 бізнесів, які перемістилися в західні області, на Волині запрацювали менш як 30, причому більшість з них обрали Луцьк та Нововолинськ.