Воїн з Волині, який втратив кінцівки на фронті, знаходить підтримку в родині

Воїн 93-ї бригади з Ковельщини, Іван Павловій, повернувся додому після важкого поранення

Від добровольця до ветерана: історія Івана

На початку повномасштабного вторгнення Іван Павловій, родом із села Кримне Дубечненської громади Ковельського району, добровільно став на захист України. Воював у складі 93-ї бригади «Холодний Яр» на Харківщині та Донеччині, виконуючи обов’язки водія. У жовтні 2024 року поблизу Покровська Іван отримав тяжке поранення внаслідок влучання російського «ланцета» в його автомобіль, що призвело до втрати руки та ноги.

«Попадання в машину. Коли стався вибух, я побачив, що частина від машини відлетіла і я опустив очі та побачив, що я без руки та ноги. Паніки не було, скільки років вже там, то ти розумієш, що всяке може трапитися» – розповідає ветеран війни.

Родинний прихисток на Волині

Родина Івана переїхала до його рідного села Кримне з Нікополя після початку повномасштабної війни. На Волині вони живуть вже три роки. Хоч і не займаються господарством, проте мають двох котів та чотирьох собак, адже дружина Івана, Наталія, у Нікополі утримувала притулок для тварин.

Кохання та підтримка

Іван та Наталія познайомились у Нікополі, їхня дружба переросла у кохання, і в 2019 році вони одружилися. У 2021 році в них народилися діти. На початок повномасштабного вторгнення сину і доньці виповнився рік і місяць. Іван без вагань пішов захищати країну.

«Розумів, що треба йти. І чим скоріше, тим краще. Ще ніч переночував і 25 числа, нікому нічого не кажучи, поїхав на роботу і з роботи поїхав у військкомат» – пригадує чоловік.

«За цей час, поки він був на війні, я розуміла, що може статися що завгодно. Я це сприйняла, назад не повернеш. Плакала, але більше через те, що як Іван буде переживати за нас, як ми це сприймемо, як це сприймуть діти. Я чоловікові відразу сказала: «Я буду твоїми руками і ногами, а ти головне, щоб духом не впав» – говорить дружина.

Шлях до відновлення

Наразі Іван перебуває у лікувальній відпустці та готується до реабілітації. У січні йому встановили протез на праву ногу, а попереду – протезування руки. Іван наголошує, що підтримка родини є ключем до подолання всіх труднощів.

Сім’я Павлових, як і багато інших українських родин, демонструє неймовірну стійкість та взаємопідтримку у важкі часи. Їхня історія – це приклад мужності, кохання та віри в краще майбутнє.