Ковель: Аналіз бюджету-2025 виявив пріоритети на шкоду соцзахисту

Ковельська громада у 2025 році зіткнулася з низкою викликів у соціальній політиці та розподілі бюджетних коштів. Аналіз офіційних документів міської ради виявив суттєві диспропорції: смертність у 2024 році перевищила народжуваність на 44%, а витрати на преміювання 135 чиновників виконкому становили 17,2 млн грн, що на 4,2 млн грн більше за сукупний річний фонд оплати праці всіх працівників трьох ключових соціальних установ громади.

Це відбувається на тлі третього року повномасштабної війни, коли потреби в соціальній підтримці зростають. Документ «Соціальний паспорт громади», що мав би дати глибше розуміння життя кожного мешканця, виявився неточним та неповним, що ускладнює ефективне планування допомоги в Ковелі.

Бюджетний парадокс: зростання доходів проти скорочення соціальних видатків

Фінансова картина Ковеля на 2025 рік демонструє зростання доходів: загальний обсяг дохідної частини бюджету склав 1,27 млрд грн, з яких власні доходи загального фонду заплановані в обсязі 758,1 млн грн. Це на 101 мільйон гривень більше, ніж у 2023 році, зокрема, ПДФО зріс на 18,8% порівняно з минулим роком.

Водночас, на тлі цих позитивних показників, видатки на соціальні послуги в громаді стрімко скорочуються. У 2023 році на цей напрямок спрямовували 44,2 млн грн, тоді як у 2025-му ця сума впала до 38 млн грн. Це означає втрату 6,2 млн грн соціальної підтримки, а частка соціальних видатків у бюджеті зменшилася з 6,7% до 5%.

Аналіз цільових груп населення та низький рівень реабілітації

«Соціальний паспорт громади» фіксує складний демографічний портрет Ковеля станом на початок 2025 року, який мав би бути підґрунтям для бюджетного планування. Згідно з документом, у громаді проживають:

• 4 417 дорослих людей з інвалідністю (з них 2 417 чоловіків).
• 504 дитини з інвалідністю, з яких 186 належать до підгрупи А і потребують постійного стороннього догляду.
• 1 204 особи з інвалідністю у віці 18-35 років; серед них – 700 чоловіків, значна частина яких є пораненими захисниками.

За приблизними розрахунками, майже кожен десятий молодий чоловік віком 18-35 років у Ковелі має статус особи з інвалідністю. Додайте до цього 2 562 особи, що потребують паліативної допомоги, та 1 275 одиноких пенсіонерів, які не можуть вижити без стороннього догляду. Проте рівень охоплення послугами з реабілітації є вкрай низьким: наразі їх отримують лише дві жінки, що становить 0,045% від загальної кількості дорослих осіб з інвалідністю.

Статистичні «фантоми»: місто без молоді та працівників

Аналіз «Соціального паспорта громади» виявив суттєві статистичні невідповідності та демографічні аномалії, які ставлять під сумнів коректність даних, підготовлених робочою групою. Зокрема, у документі зафіксовано розбіжність у чисельності населення на 1 089 осіб: в одному розділі вказано 73 909 мешканців, в іншому – 72 820.

Особливо помітні невідповідності стосуються працездатного населення. Паспорт стверджує, що кількість людей віком 18-35 років становить лише 1 432 особи, тоді як загальне працездатне населення (18-59 років) – 42 591 особа. Це математично означає, що молодь складає лише 3,3% від працездатних мешканців, що є очевидною технічною помилкою.

Крім того, таблиця «Соціально-демографічні показники» вказує, що при 42,5 тисячах працездатних людей, кількість «працевлаштованих (найманих працівників, ФОП та самозайнятих)» у Ковелі становить всього 850 осіб. Якщо вірити таблиці, легально працюють лише 2% дорослих мешканців громади, а 786 осіб зареєстровані як безробітні. Документ не пояснює, де знаходяться та чим займаються інші 40 тисяч людей, що ставить під сумнів будь-яку цінність паспорта як інструменту аналізу.

Фізичні бар’єри та доступність інфраструктури

Соціальна політика громади проявляється не лише у виплатах, а й у доступності інфраструктури. У Ковелі стан будівель часто стає непереборною перешкодою, що підтверджується офіційними даними:

• У ДЮСШ імені Євгена Кондратовича, де щороку проводяться змагання, досі відсутній ліфт, а спортсменів на кріслах колісних змушені заносити на другий поверх на руках. Хоча на 2025 рік передбачено 564,6 тис. грн на «улаштування вертикального підйомника в шахті», сам факт багаторічного ігнорування цієї проблеми є показовим.
• Будівля ДРАЦС взагалі не обладнана пандусом або підйомником, що робить самостійний доступ маломобільних груп населення всередину практично неможливим.
• Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю, який опікується 504 дітьми, офіційно відповідає нормам інклюзивності ДБН лише «частково», що вказує на наявність бар’єрів.

Результати технічного моніторингу доступності

Більш детальну картину стану доступності надав ветеран та активіст Євген Сивопляс після моніторингу, проведеного у 2025-2026 роках у ключових медичних закладах міста. Його аудит виявив системні порушення державних будівельних норм (ДБН В.2.2-40:2018):

• У Поліклініці ЦРЛ Ковельського МТМО тактильні смуги для людей з порушенням зору заблоковані бетонними напівсферами, а кабінет забору крові має двері шириною лише 62 см (що на 18 см менше мінімально допустимої норми 80 см). Вхід до вбиральні має ухил 25%, що більш ніж утричі перевищує максимально допустимі 8%, сама вбиральня не обладнана згідно з вимогами доступності. Відсутні індукційна петля для людей з порушенням слуху та сервіс перекладу жестовою мовою.
• У Лікарні Ковельського МТМО шляхи руху до закладу виконані з бруківки з фаскою – покриття, яке є незручним для людей на кріслах колісних. Пониження тротуарів місцями сягає 18% (при нормі до 8%). Підйомна платформа не має захисного огородження, а душові захаращені господарським інвентарем.

«Стан простору після ремонту, на жаль, залишається бар’єрним. Відчувається брак вмотивованих амбасадорів безбар’єрності в громадах, які б системно впливали на зміни»

— зазначив Євген Сивопляс після перевірки.

Житло для ВПО: мільйони на тлі бюджетної економії

Найбільшим фінансовим пріоритетом у соціальній сфері на 2025 рік стало співфінансування грантового проєкту «Підтримка ЄС у забезпеченні житлом ВПО» — будівництво будинку на вулиці Володимира Кияна. На це в бюджеті закладено 26,6 млн грн. Проте проєкт супроводжував публічний скандал через відсутність публічних списків черговості та прозорих критеріїв розподілу житла.

Будинок вже заселений, але питання справедливості розподілу залишаються без відповіді. Більше того, розпочато кримінальне розслідування: за словами заступника керівника теруправління БЕБ у Волинській області Сергія Журавльова, шляхом завищення вартості будівельних матеріалів та побутового обладнання могло бути привласнено близько 5,7 млн грн міжнародної технічної допомоги. Таким чином, найбільша соціальна інвестиція громади перетворилась на кримінальну справу.

Інформаційний вакуум: як планувати допомогу «невидимим» людям?

Офіційна статистика за 2024 рік у Ковелі фіксує від’ємну демографічну динаміку: на 625 народжених дітей припадає 901 померла особа. Смертність перевищує народжуваність на 44%, що свідчить про глибоку демографічну кризу. У «Соціальному паспорті» у графах про кількість одиноких матерів, а також про чисельність сімей трудових мігрантів, вказано: «інформація відсутня».

Особливо це стосується жінок, які втратили годувальника через війну, котрі залишаються «невидимими» для офіційного планування. Відсутність цієї статистики призводить до того, що на понад 1 300 отримувачів послуг у Ковельському міському центрі соціальних служб працює лише один психолог. Планування без достовірних даних про кількість вразливих груп населення стає неможливим.

Продовження поточної демографічної динаміки може призвести до системної кризи, «старіння» населення та критичного навантаження на бюджет, особливо коли повернуться ветерани, які потребуватимуть реальних соціальних гарантій та реабілітації.

Фонд оплати праці виконавчого комітету: 17 мільйонів на премії

Аналіз офіційної відповіді міського голови Ігоря Чайки від 26.02.2025 року щодо оплати праці апарату свідчить про значні видатки. На 2025 рік для 135 працівників виконавчого комітету затверджено 51,93 млн грн. Ця сума включає:

• 24,6 млн грн – обов’язкові складові (оклади, ранги, вислуга).
• 10,1 млн грн – надбавки за «високі досягнення».
• 17,2 млн грн – фонд премій.

Ці мільйонні премії чиновників контрастують зі скромними сумами, закладеними у бюджет соціального захисту на 2025 рік:

• 60 тис. грн – лікування дітей з ДЦП.
• 180 тис. грн – виплати дітям загиблих захисників до дня народження.
• 308 тис. грн – підтримка всіх ветеранських організацій та організацій осіб з інвалідністю разом.
• 400 тис. грн – засоби гігієни (підгузки, калоприймачі).
• 400 тис. грн – пораненим військовим.
• 300 тис. грн – контрактникам.
• 700 тис. грн – мешканцям у складних життєвих обставинах.
• 800 тис. грн – онкохворим.
• 1 млн грн – встановлення пам’ятників.
• 1,4 млн грн – лікування рідкісних хвороб.

Системна відмова від контролю: Паперовий облік мільйонів

Однією з найбільш непрозорих статей видатків соціальної програми є компенсації перевізникам (ТОВ «Галактика Авто», ФОП Шевчик, ФОП Талашко та ін.) за пільговий проїзд. Згідно з уточненим планом пояснювальної записки до бюджету на 2025 рік, ця сума зросла до 10 млн грн.

У Ковелі роками ігнорують впровадження валідаторів та електронного квитка, що джерела прямо називають «свідомою відмовою від контролю». Облік пільговиків ведеться перевізниками вручну «на папері», що дозволяє вписувати будь-яку кількість поїздок без перевірки, а місто беззаперечно сплачує мільйони. При цьому, Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю не має жодного власного автомобіля, а Територіальний центр соціального обслуговування має лише один на понад тисячу підопічних.

Висновки щодо ефективності соціальної політики та кадрових рішень

Технічний аудит Євгена Сивопляса підтверджує, що виділені кошти на ремонти часто не створюють доступного середовища. Наприклад, використання фаскової бруківки біля лікарень, пониження тротуарів з нахилом 18% (при нормі 8%) та двері в кабінеті поліклініки шириною 62 см свідчать про ігнорування потреб маломобільних людей.

Ситуація з відсутністю ліфта у ДЮСШ імені Євгена Кондратовича чи пандуса у будівлі ДРАЦС є фізичним проявом політики «економії на найслабших». Офіційне визнання в «Соціальному паспорті», що заклади відповідають нормам лише «частково», є дипломатичним прикриттям реальної бар’єрності.

Незважаючи на значні помилки в показниках демографії та зайнятості, «Соціальний паспорт», на розробку якого залучалися ресурси громади, був затверджений. Заступниця міського голови Наталія Маленицька, яка координувала робочу групу, під час телефонного коментаря назвала своє кураторство «формальним». Вона зазначила, що над змістом безпосередньо працювали соціальні служби та благодійники, висловивши здивування щодо відсутності статистичних даних про міграційні процеси та кількість одиноких матерів, попри те, що паспорт вже пройшов процедуру затвердження.

«Соціальні служби у нашій громаді працюють на високому рівні. Втім, Соціальний паспорт дозволить глибше зрозуміти, чим живе кожен мешканець, які проблеми турбують людей, яких можливостей не вистачає, і де можна зробити більше»

— зазначала Наталія Маленицька під час першого засідання робочої групи. Вона підтвердила, що знала про наявність помилок до його оприлюднення та надавала вказівку їх виправити, але документ з’явився у незміненому вигляді, назвавши його «живим» документом, що потребує постійної актуалізації.

На момент виходу матеріалу стало відомо, що Наталія Маленицька, яка роками обіймала посаду профільного заступника міського голови та відповідала за соціальну політику громади, пішла у дострокову відставку. Відповідне рішення № 76/23 було прийняте на сесії Ковельської міської ради 26 лютого 2026 року за «угодою сторін». Це рішення, на думку аналітиків, залишає новим керівникам «бюджетну міну» уповільненої дії.

Що можна змінити: Пропозиції для покращення

Аналіз документів дозволяє сформулювати низку питань та пропозицій до міської влади Ковеля для зміни поточної ситуації:

1. Прозорість та контроль: Встановлення валідаторів у всьому громадському транспорті для електронного обліку пільгових та звичайних поїздок, що забезпечить прозорість фінансових потоків та реальну картину пасажиропотоку.
2. Реальна безбар’єрність: Проведення повного аудиту доступності всіх публічних просторів міста – медичних закладів, адміністративних будівель, освітніх установ, транспортної інфраструктури, що дозволить підготувати місто до повноцінного життя всіх категорій маломобільних мешканців.
3. Перегляд кадрової політики: Спрямування коштів на збільшення штату соціальних робітників відповідно до реальних потреб громади.
4. Виправлення помилок: Повна переробка «Соціального паспорта» з внесенням достовірних даних про молодь та зайнятість населення, оскільки планування на основі неточних цифр є неефективним.
5. Пріоритет ветеранам: Створення мережі реабілітаційних центрів та запровадження послуги «соціального таксі» для забезпечення належної підтримки захисників, які повертаються.

Висока зарплата чиновника повинна бути платою за результат, а не просто за посаду. Саме відповідальне використання мільйонів з міського бюджету має підвищувати якість життя кожного мешканця Ковеля – від пораненого захисника до дитини з інвалідністю.