Ковель попрощався з 34-річним Героєм Василем Оришкевичем

Сьогодні Ковель попрощався з молодим воїном, 34-річним Василем Оришкевичем, молодшим сержантом військової частини А7028, який загинув 14 лютого 2026 року. Його життя обірвав ворожий дрон під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки на Донеччині. Громадянська панахида відбулася у Ковелі, після чого Героя поховали на Алеї Героїв міського кладовища.

Під час церемонії прощання міський голова Ігор Чайка згадав про Василя Оришкевича як про світлу та надзвичайно добру людину. Він підкреслив, що це вже «п’ятнадцята місія «на щиті» цього року в нашій громаді» і за кожною стоїть горе та біль.

«П’ятнадцята місія «на щиті» цього року в нашій громаді. І за кожною з них — чиєсь життя, доля, горе, біль і сльози. Сьогодні ми дякуємо людині, для якої любов до України, патріотизм і відповідальність були не просто словами, а способом життя. Ми схиляємо голови перед пам’яттю Героя»

— про це говорив міський голова, розповідаючи про життєвий шлях воїна.

Василь Оришкевич народився 16 січня 1992 року у Ковелі. Навчався у ЗОШ №8, а після дев’ятого класу здобув фах механіка у Ковельському промислово-економічному коледжі. У 2013 році він почав працювати в компанії «Арт-Вініл», де познайомився з майбутніми близькими людьми, зокрема з Віталієм П’ясецьким, який став для нього прикладом. У цивільному житті Василь створив сім’ю зі Світланою, з якою у них народилася донька Валерія. Родина активно проводила час разом, подорожуючи та займаючись спільними хобі.

З початком повномасштабної війни ковельчанин готувався до захисту країни. Його мобілізували 28 грудня 2023 року. Він обійняв посаду командира взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів у «Сталевій сотці», що виконувала завдання у найгарячіших точках. Василь швидко опанував справу оператора дронів, до якої прагнув.

Навіть на фронті Василь залишався життєрадісним та щирим, яким його пам’ятали у мирному житті. Після бойових виходів він завжди телефонував додому, найдовше розмовляючи з донькою Валерією, мріючи показати їй мирний Київ.

Після загибелі Василя його друг Віталій П’ясецький висловив свої почуття у дописі:

«Дякую Богу, що в наш колектив, нашу сім’ю і моє життя колись давно прийшла така світла і справжня людина, як Василь Оришкевич. Важко усвідомлювати, що спільні покатушки, двіж і навіть війна — вже в минулому. А майбутнє буде без твоєї посмішки, жартів, відосиків і планів, коли й де в Крамі вип’ємо кави та поговоримо про життя. Спи спокійно, друже… Сподіваюсь на зустріч десь там»

Під час панахиди Віталій П’ясецький також додав:

«Останнє, що ми можемо зробити для полеглих Героїв та їхніх найрідніших людей, — це жити, пам’ятати й будувати цю країну, щоб смерть наших Захисників була недаремною»

Свої співчуття та слова пам’яті висловив і побратим, ковельчанин Олександр Головницький у мережі Фейсбук:

«Ти був не просто побратимом — ти був опорою, силою і честю. Твоя відвага назавжди залишиться для нас прикладом. Ти віддав життя за те, у що вірив, і за тих, кого любив. Ти був справжнім. Честь тобі і вічна пам’ять. Ти назавжди в наших серцях»

Щирі співчуття висловлюються дружині Світлані, доньці Валерії, батькам, сестрі, усім рідним і близьким Василя Оришкевича.