Ковель прощається з Героями: Максимом Плотніковим та Русланом Фатхудіновим, які загинули за Україну

Ковель в скорботі: місто попрощалося з двома Героями

8 травня Ковель провів в останню путь двох своїх синів, Максима Плотнікова та Руслана Фатхудінова, які віддали життя, захищаючи Україну. Різні за віком, вони об’єдналися в прагненні боронити рідну землю.

Про їхні життєві шляхи та подвиги під час громадянської панахиди розповів Ковельський міський голова Ігор Чайка, – повідомляє Ковельська міська рада.

Максим Плотніков: Молодий воїн, оператор БПЛА

Максиму Плотнікову було лише 29 років. Народився і виріс у Ковелі, навчався в місцевих школах, а вищу освіту здобув у Національному університеті харчових технологій в Києві. Там поєднував навчання з роботою, проявляючи самостійність та відповідальність.

Мама Максима згадує: «ніколи з сином не було непорозумінь, він завжди був серйозним, врівноваженим, скромним. Був їй підтримкою, опорою».

Повномасштабне вторгнення застало Максима в столиці, але він повернувся до Ковеля, щоб піклуватися про дідуся та бабусю, поки його мама з братом перебували за кордоном, а дядько воював. Хлопець активно займався волонтерством, допомагаючи збирати кошти для підрозділу дядька, купуючи необхідне обладнання для фронту.

У липні минулого року Максим підписав контракт із ЗСУ. Його захоплення комп’ютерами та знання в ІТ допомогли опанувати професію оператора БПЛА. Він мужньо боровся на передовій, захищаючи українську землю. В телефонних розмовах завжди казав: «У мене все добре», – хоча рідні розуміли, що це означає на Покровському напрямку, де точилися запеклі бої.

З коханою Валерією Максим планував створити сім’ю, але 1 травня, виконуючи бойове завдання в районі Муравки Покровського району Донецької області, солдат Максим Плотніков загинув. Командир роти, капітан ЗСУ В’ячеслав Шевчук, приїхав з Покровського напрямку, щоб попрощатися з побратимом і передати рідним посмертну відзнаку «Хрест воїна-єгеря», бойовий прапор та шеврон.

Командир наголосив: «Максим був не просто військовослужбовцем… Він був справжнім воїном, який мужньо виконував свої завдання. Під час його роботи було знищено та поранено багато окупантів… Він – справжній Герой. Пам’ятайте його. Ми ніколи не забудемо. Ніколи не пробачимо».

Руслан Фатхудінов: Підприємець, який став на захист України

Руслану Фатхудінову було 54 роки. Народився в Бродах, але довгий час проживав з родиною в Грузії, а потім переїхав до Ковеля. Мав досвід військової служби, який здобув на кордоні з Афганістаном. Після армії повернувся до Ковеля і понад 25 років займався підприємницькою діяльністю. Ковельчани знали його як власника магазину «Ефект».

Руслан був люблячим батьком для доньки Катерини та дідусем для онуків Владислава та Варвари, яких дуже любив.

З початком повномасштабного вторгнення Руслан одразу пішов до військкомату, але спочатку отримав відмову. Проте, наполегливість взяла своє, і 6 серпня 2023 року його мобілізували. Служив далекомірником зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. Донька згадує, що він ніколи не скаржився, завжди знаходив позитив та підтримував інших. Побратими називали його «Татарин» і цінували за його кулінарні здібності. Навіть на війні Руслан знаходив час для риболовлі.

«Татарин» – так називали Руслана побратими. Для них він був другом і наставником. Вони завжди чекали, коли він повернеться з бойового завдання, адже знали, що приготує смачний сніданок, обід чи вечерю.

Остання відпустка Руслана була в лютому. Донька Катерина просила його залишитись, але він відповів: «Хто, якщо не я?». 29 квітня життя солдата Фатхудінова обірвалося в районі Шахового Покровського району Донецької області.

Катерина сказала: «Дуже багато людей знають мого тата Руслана. Всі знають його порядним, добрим, веселим. Він завжди міг прийти на допомогу кожному. А для мене він був по-справжньому люблячим батьком… Тато – це моя душа, яку з мене вирвали. І тепер мій Герой на небі. Тату, я пишаюсь тобою і дуже тебе люблю».

Максим Плотніков та Руслан Фатхудінов поховані на Алеї Героїв міського кладовища Ковеля.

Вічна пам’ять Героям!