У Ковелі відкрили виставку до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту

Сьогодні, у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, Ковельський історичний музей презентував тимчасову тематичну виставку. Експозиція під назвою «Пам’ять, що не має строку давності: єврейська громада Ковеля» присвячена історії та трагедії єврейської спільноти міста.

До Другої світової війни єврейська громада була найчисельнішою етнічною спільнотою Ковеля. Численні пам’ятки та архівні документи підтверджують цей факт. За даними Єврейської енциклопедії, у 1897 році з 17 697 мешканців міста 8 521 особа (понад 48%) були євреями.

На початку ХХ століття у Ковелі активно функціонували велика кам’яна синагога, збудована у 1886–1907 роках, сім молитовних будинків та шість єврейських училищ. Синагога є однією з небагатьох пам’яток єврейської спадщини, що збереглася до наших днів; нині її будівлю займає комерційно-виробнича фірма «Ковель». Фонди музею також зберігають документи про відкриття та діяльність єврейських навчальних закладів у місті.

В історії Ковеля існувало кілька єврейських кладовищ. Старий єврейський цвинтар поблизу дерев’яного моста на вулиці Маціївській проіснував до початку ХІХ століття. Зі зростанням чисельності єврейського населення громада відкрила новий цвинтар, межі якого проходили сучасними вулицями Володимирською та Варшавською.

Друга світова війна стала трагічною сторінкою для Ковеля. Лише незначна частина єврейського населення міста встигла евакуюватися до окупації німецькими військами. У 1941–1942 роках нацистська антисемітська політика призвела до цілеспрямованого фізичного винищення майже всієї єврейської громади міста та його околиць.

Восени 1944 року вцілілі ковельські євреї зробили першу спробу вшанування пам’яті розстріляних, встановивши дерев’яну огорожу навколо масових поховань у піщаному кар’єрі поблизу села Бахів. Згодом це місце зникло під лісовою порослю. Через п’ятдесят років врятовані та їхні родичі встановили тут кам’яний пам’ятник з написом івритом.

У 2014 році розпочалися роботи з укріплення місця масового поховання та спорудження меморіалу біля села Бахів. Саме там знайшла вічний спочинок переважна частина єврейської громади Ковеля. Меморіал об’єднує чотири масові поховання, його архітектурне рішення символізує пам’ять і втрату. Проєкт розробили архітектори Дмитро Жуйков та Аріна Агеєва у співпраці з інженером Антоном Олійником.

На виставці у музеї представлені фотографії періоду Голокосту в Ковелі, документи, друковані видання та свідчення людей, яким вдалося вижити. У стаціонарній експозиції також можна побачити предмети побуту, що належали представникам єврейської громади, а також мацеву — надгробок з єврейського цвинтаря.

Виставка є даниною пам’яті безневинних жертв і нагадуванням про трагедію, яка не має ані строку давності, ані права на забуття. Головний зберігач фондів музею Мирослава Мороз зазначила:

Повага до пам’яті — це обов’язок кожної людини, держави й суспільства.