Ковель прощається з воїном Романом Ющенком, загиблим на Донеччині

Сьогодні Ковельська громада проводить в останню путь Романа Ющенка – воїна, музиканта та батька, який віддав своє життя, захищаючи Україну. Він загинув 8 листопада 2024 року на Донеччині під час виконання бойового завдання.

Життя Романа Ющенка було тісно пов’язане з Ковелем. Він народився 27 травня 1981 року в місті Воркута, а у віці десяти років разом із родиною переїхав до Ковеля. Тут він здобував освіту у міській гімназії (колишня школа № 4) та Волинському фаховому коледжі культури і мистецтв, де розкрився його музичний талант.

Музика була невід’ємною частиною життя Романа. Він працював учителем музики у школі № 6, виступав на святах і весіллях, майстерно володіючи акордеоном та синтезатором. Завдяки музиці він зустрів свою майбутню дружину Ірину, з якою у них народилося троє дітей: дві дорослі доньки та дев’ятирічний син.

Роман Ющенко приділяв багато часу дітям, розділяючи з ними захоплення, прогулянки та розмови про життя і людські цінності, часто спираючись на знання з психології. Важливим духовним осередком для нього був церковний хор храму святої мучениці Тетяни, де він співав і знаходив внутрішню рівновагу.

Окрім музики, Роман мав «золоті руки». Він займався ремонтами, власноруч облаштував батьківський дім, дбаючи про затишок і добробут родини. Хоча згодом їхні долі з Іриною розійшлися, між ними збереглися теплі й людяні стосунки, вони спільно піклувалися про дітей.

На початку повномасштабної війни Роман Ющенко втратив батька, який був для нього прикладом працьовитості та справедливості. Батько, попри тривалий час роботи в росії, виховав у Романові глибоку любов до української землі.

14 липня 2024 року Роман Ющенко отримав повістку та без вагань став на захист України. Він відверто говорив рідним: краще загинути Героєм, ніж жити втікачем, зрадивши свою країну. Його місія була надзвичайно складною — евакуація поранених і загиблих з-під вогню, порятунок побратимів, постійний ризик для власного життя.

Зв’язок із ним обірвався під час виконання одного з таких завдань на Донеччині, поблизу Селидового Покровського району. Згодом його визнали зниклим безвісти. Рідні жили надією, чекали, шукали. Лише через майже чотирнадцять місяців ДНК-експертиза підтвердила, що стрілець-санітар 2-го єгерського відділення 2-го єгерського батальйону військової частини А4948 (152-ї окремої єгерської бригади) Роман Ющенко загинув 8 листопада 2024 року.

Сьогодні Ковель прощається з людиною великого серця і чистої душі. Роман Ющенко був не лише талановитим музикантом і люблячим батьком — він став воїном, який без вагань пішов захищати свою державу і своїх дітей. Його шлях — це шлях гідності, відповідальності й любові до України. Ми завжди пам’ятатимемо Романа як світлу, щиру людину, яка віддала найдорожче — власне життя — заради миру на нашій землі. Саме такі люди наближають нашу Перемогу. Від імені всієї громади висловлюю щирі співчуття його рідним і близьким — мамі Ользі Омелянівні, братам Андрію і Миколі, дітям Анні, Софії та Матвію, колишній дружині Ірині, усім родичам, друзям і тим, хто знав і любив Романа.

Такими словами вшанував пам’ять воїна міський голова Ігор Чайка. Голос Романа більше не прозвучить у музиці, але його пам’ять назавжди житиме в серцях тих, кого він любив і захищав. Ковель схиляє голову перед подвигом воїна, дякуючи за мужність, відданість і відвагу.

Романа Ющенка поховали на Алеї Героїв міського кладовища. Вічна пам’ять і слава.