92-річна лікарка з Ковеля: служіння людям, вишивка для воїна та мудрість поколінь

Любов Карасовська: лікарка, вишивальниця і письменниця з Ковеля, яка не перестає творити у 92 роки

В Ковелі живе неймовірна жінка – Любов Федорівна Карасовська. Їй 92 роки, але енергії та любові до життя їй не позичати. Лікарка за покликанням, вишивальниця з великим серцем і авторка кількох книг, вона і сьогодні продовжує надихати своїм прикладом.

Нещодавно Любов Федорівна вишила сорочку для пораненого воїна, вкладаючи в кожну нитку свою підтримку та віру в перемогу. Її життя – це служіння людям, сповнене вдячністю від пацієнтів, яким вона колись допомогла. Сьогодні вона – берегиня українських традицій, яка щодня доводить, що справжня сила – у любові.

“Я, знаєте, не люблю без діла сидіти”, – ділиться Любов Федорівна. Замість розмов на лавочці, вона віддає перевагу читанню, вишиванню або роботі на дачі.

Від знахарки до лікаря вищої категорії

Любов Карасовська народилася у селі Байківці, що на Волині. Їй судилося стати лікарем, адже ще в дитинстві відчувала покликання до медицини. “Вже у 8-10 років до мене пів села ходило, щоб… «полікувала»”, – згадує пані Любов.

Вона закінчила Станіславський медичний інститут (тепер Івано-Франківський), пройшовши великий конкурс – четверо на місце. Її наполегливість та жага до знань допомогли їй досягти мети.

“Я дуже хотіла стати медиком, – розповідає Любов Федорівна. – Пам’ятаю, як у восьмому класі до нас прийшли дві медсестри робити уколи… Я й подумала – все, буду тільки лікарем”.

Після закінчення інституту Любов Федорівна повернулася на Волинь і почала працювати дільничною терапевткою та викладачкою у медичному училищі в Ковелі. Її студенти згадують її з вдячністю за мудрість, розуміння та підтримку.

Наукова діяльність та лікарська практика

Любов Карасовська – лікар вищої категорії, відмінник охорони здоров’я, кандидат медичних наук. Вона завідувала інфекційним відділенням, яке під її керівництвом вісім років поспіль було кращим у лікарні. Її досвід та знання стали школою для багатьох молодих лікарів.

“Найголовніше у лікарській праці – поставити діагноз”, – стверджує лікарка.

Її наукова робота, присвячена інфекційним хворобам, була високо оцінена під час захисту в Москві. Їй пропонували залишитися працювати, але вона повернулася до рідного Ковеля, щоб допомагати своїм землякам.

Літературна творчість та вишивка

Всебічна цікавість до життя привела Любов Карасовську до літературної творчості. Вона є авторкою чотирьох книг, присвячених історії рідного села, лікарським будням та народній медицині.

• “Вілька Радошинська – наша колиска, а Байківці – наша надія”
• “З клятвою у серці”
• “Домашня медична енциклопедія” (у співавторстві з сином)
• “Лікуймося дарами природи”

Вишивка – ще одна пристрасть Любові Федорівни. Вона вишила рушники для церкви, сорочки для рідних, а нещодавно – особливу вишиванку для пораненого воїна Василя.

“Я знала його сім’ю… А не так давно почула, що він на фронті втратив обидві ноги… І вирішила вишити йому сорочку”, – розповідає пані Любов.

Життя Любові Карасовської – це приклад високої моралі, мудрості та щирої людяності. Її поради, викладені в книгах, актуальні у будь-який час: “Хочеться дати людям просту пораду: будьте людьми. Не робіть нікому нічого того, чого не хотіли б, щоб робили вам”.

Любов Федорівна радить: “Робімо людям тільки добро”.