165 років перепоховання Шевченка: Україна вшановує пам’ять Кобзаря

Сьогодні, 22 травня, Україна вшановує 165-ті роковини перепоховання видатного поета, художника та мислителя Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі.

Цього дня мешканці Ковельської громади долучилися до вшанування пам’яті Пророка. Вони поклали квіти до підніжжя монумента у Ковелі, а також до символічної могили Тараса Шевченка у Колодниці.

Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі, де його й поховали. Однак його друзі та соратники виконали останню волю Кобзаря, висловлену у знаменитому «Заповіті»: бути похованим «серед степу широкого, на Вкраїні милій».

Через 58 днів домовину з прахом поета перевезли в Україну. Саме 22 травня 1861 року відбулося перепоховання на Чернечій горі поблизу Канева. Це місце стало одним із найвизначніших духовних символів України, щороку приваблюючи тисячі відвідувачів, які прагнуть вшанувати пам’ять Кобзаря.

Цьогоріч минає 180 років від часу написання Шевченкового «Заповіту». Невдовзі після появи твір почали сприймати як заклик українського народу до свободи та боротьби за власну незалежність. Донині «Заповіт» продовжує впливати на українську культуру, національну свідомість та самоідентичність.

Твір перекладений приблизно 150 мовами світу, а його рядки відомі далеко за межами нашої держави. Шевченко прагнув бути похованим у рідній Україні — це відбулося. А ми сьогодні продовжуємо виконувати іншу його настанову — боротися за свободу, незалежність і право жити на своїй землі вільними.